Українська культура XIV – XVIIІ ст.

 Українська культура XIV – XVIIІ ст.

1. Культура XIV – першої половини XVI ст.

В цей період українські землі потрапили до складу Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Руйнівні набіги Кримського ханства змушували підпорядковувати культуру та побут потребам оборони. Поряд з поступовим наступом католицизму відбувається долучення української культури до здобутків європейських культур.

Освіта зберігала церковний характер. Головними осередками були школи при монастирях та церквах, де навчали читання, письма, церковного співу та лічби. Книжною мовою залишалася церковнослов’янська. Через відсутність власних університетів українці масово виїжджали навчатися до Європи (Краківський, Празький, Болонський, Паризький університети). Зокрема Юрій Дрогобич (Котермак) був першим українським доктором медицини та філософії Болонського університету, його ректор. У 1483 році видав у Римі латинською мовою книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» — першу друковану книгу українського автора.

Тривало створення рукописних книг. Головна пам'ятка перехідного періоду — Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.), перекладене зі староболгарської мови на староукраїнську літературну («просту мову»). На ньому сьогодні складають присягу Президенти України.

В образотворчому мистецтві переважає іконопис та фресковий живопис. Розвивається львівська та перемишльська школи малярства. Починають з'являтися перші елементи реалізму та інтерес до людських емоцій під впливом європейського Ренесансу.

Ікона Богородиці Одигітрії з Волині (XIV ст.): Найдавніша збережена пам'ятка цього періоду. Відзначається особливою монументальністю та стриманою величчю.

Ікона «Юрій Змієборець» із с. Станиля біля Дрогобича (XIV ст.): Шедевр галицького малярства. Замість традиційного білого коня, святий Юрій зображений на вороному (чорному) коні, що летить на тлі лаконічного оливкового неба. Це символ динаміки та експресії.

Провідним напрямом в архітектурі епохи стало оборонне зодчество. Замки та церкви будували з масивними стінами, вузькими бійницями та високими вежами.

Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта): Зразок цегляної готики, головна резиденція литовських князів.

Кам'янець-Подільська фортеця: Потужний кам'яний форпост на скелястому каньйоні річки Смотрич.

Хотинська фортеця: Велична твердиня на Дністрі з 40-метровими стінами та орнаментами з червоної цегли.

Церква-фортеця в Сутківцях (Хмельниччина): Унікальний зразок оборонного храму, що одночасно слугував і церквою, і бойовим редутом.

2. Друга половина XVI – XVII ст.

Історичні чинники:

У 1569 р. укладена Люблінська унія, що передбачала об'єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського в Річ Посполиту. Більшість українських земель опинилися під польською владою. Посилилися полонізація та окатоличення української шляхти. Берестейська церковна унія (1596 р.) та створення Української греко-католицької церкви (УГКЦ) спровокувало релігійний розкол у суспільстві, але водночас стало потужним поштовхом для захисту православної та національної ідентичності через культуру. Поява українського козацтва, яке стає новою політичною та військовою силою, яка взяла на себе роль головного мецената та захисника української культури й православної віри.

Цим періодом датується початок українського друкарства. Видатний першодрукар Іван Федоров (Федорович), підтриманий українськими міщанами та шляхтою, створює друкарні у Львові (1574 р. – «Апостол» і «Буквар») та Острозі (1581 р. – «Острозька біблія»). Церковний розкол спричинив появу полемічної літератури - гострої літературно-релігійної дискусії між прихильниками та противниками Берестейської унії. Письменники використовували друковане слово як зброю.

З метою опору поширенню католицизму та контролю над діяльністю церков міщани об'єднувалися у громадсько-релігійні організації — братства (найвпливовіше — Львівське Успенське братство, 1586 р.). Вони відкривали друкарні, шпиталі та братські школи. У цих школах впроваджували європейську гуманістичну систему освіти («сім вільних наук») та вивчали кілька мов.

Під впливом європейських тенденцій відкриваються перші вищі навчальні заклади:

Острозька академія (1576 р.) стала першим вищим навчальним закладом у Східній Європі, Заснована князем-меценатом Костянтином-Василем Острозьким. Тут поєднували візантійські традиції із західноєвропейською університетською програмою.

Києво-Могилянська колегія (1632 р.) створена шляхом об'єднання Київської братської та Лаврської шкіл. Величезну роль у її розвитку відіграв митрополит Петро Могила. Заклад став провідним культурно-освітнім та науковим центром не лише України, а й усього православного світу. Навчання велося латиною, випускники колегії відповідали найвищим європейським стандартам освіти.

Під впливом європейського Відродження перебудовуються міста. Найяскравіший приклад — площа Ринок у Львові. Приватні будинки (наприклад, Чорна кам'яниця, будинок Корнякта) будуються з багатим різьбленням та гармонійними пропорціями.

В образотворчому мистецтві завдяки розвитку книгодрукування виникає новий вид мистецтва — тиражована гравюра (ілюстрації на дереві або металі для книг). Поруч з іконописом розвивається світський портрет (парсуна). Шляхтичі та козацькі старшини замовляють власні зображення, щоб підкреслити свій статус та індивідуальність.

3. Українське бароко (кінець XVII – XVIII ст.)

Стабілізація життя в козацькій державі та державна підтримка культури з боку гетьманів та козацької старшини, меценатська діяльність гетьманів, особливо І. Мазепи спричинили новий етап бурхливого розвитку культури.

Новим видом літературної творчості стають козацькі літописи. Це історико-літературні твори, що поєднують хроніку подій та художню прозу. Описують події Хмельниччини та Руїни з патріотичних позицій козацької старшини (Літопис Самовидця, літописи Григорія Грабянки та Самійла Величка).

Україна стає головним постачальником музичних кадрів для імперії. Розвивається партесний (багатоголосний) спів. Глухівська співацька школа перетворюється на головну кузня музичних талантів.«Золоте тріо» українського бароко - композитори Максим Березовський, Дмитро Бортнянський та Артем Ведель, чия хорова духовна музика підняла українську культуру на світовий рівень.

Провідні ідеї європейського світогляду на українському національному ґрунті формують філософську спадщину Григорія Сковороди. Його «мандрівна філософія» базувалася на ідеях:

«Пізнай себе» — пошук внутрішньої гармонії.

«Сродна праця» — людина щаслива лише тоді, коли займається справою, до якої має природний хист.

«Філософія серця» — першість духовного та емоційного над суто матеріальним.

За підтримки меценатів проводиться реставрація давньоруської спадщини: У стилі бароко перебудовують храми княжої доби у Києві — Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий собор. Вони набувають сучасного біло-золотого вигляду з пишним декором стенів.Створюються нові споруди у стилі українського (козацького) бароко:

Покровська церква в Харкові (1689 р.) - нікальний трикамерний храм, у якому канони козацького дерев'яного будівництва втілені у камені.

Собор Святого Юра у Львові (1744–1762 рр.) - перлина пізнього бароко і рококо на заході України, зведена архітектором Бернардом Меретином та прикрашена експресивними скульптурами Йогана Георгія Пінзеля.

Андріївська церква в Києві (1747–1753 рр.) - шедевр архітектора Франческо Бартоломео Растреллі, збудований у стилі легкого, витонченого бароко на Андріївському узвозі.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Домашнє завдання

Скласти порівняльну таблицю «Культура України XVI ст. та XVIII ст.»

Критерії порівняння	Культура України XVI ст.	Культура України XVІІI ст.
Освіта
Архітектура
Література