Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

 Практичне заняття

Тема: Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

1 варіант

 

Завдання 1

Зі спогадів Д. Ллойл-Джорджа (1914 р.)

«Біля букінгемського палацу в Лондоні дорогу перегородив великий натовп.

-   Короля Георга! Короля Георга!- хором вигукував натовп. Через кілька хвилин з'явився король. Майданом прокотилося оглушливе «ура!»...

Тисячі загорланили. І знову «ура!». Король ніяк не виявляв ні схвалення , ні осуду. Говори!- кричав майдан.   Говори! ХОЧЕМО ВІЙНИ!»

 Запитання

Яких дій вимагали англійці від свого монарха? Чому на початку війни панували саме такі настрої людей?

 

 

Завдання 2

Запитання

Чим можна пояснити такі значні людські втрати сторін конфлікту?

Завдання 3

Чи можна було, на вашу думку, уникнути Першої світової війни? Обґрунтуйте свою відповідь.

2 варіант

Завдання 1

Зі спогадів в'язня-українця, заарештованого австрійською поліцією за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії:

« 31 серпня 1914 р у 3 годині ранку погнали в`язнів у тюремний двір. Тут протримали до 9 години. Після цього повели всіх, близько 1600 чоловік до головного вокзалу. Протягом декількох кілометрів озвірілий натовп львівських євреїв і поляків бив нас, особливо священників, палицями, кілками, в нас кидали каміння і гній, плювали в обличчя. З вікон кидали горщики з-під квітів. Перед вокзалом ми чекали до 2 години. Виявляється, поліцейські навмисно тримали нас близько п`яти годин на вулиці, щоб дати юрбі можливість «проявити почуття» до нас, «зрадників».

Запитання

Як можна пояснити таке ставлення до українців Галичини на початку війни?

 

Завдання 2

Ремонтна майстерня. Великобританія. 1915 р.

Олена Степанів. Боєць Легіону Українських січових стрільців

Запитання

Чому жінки активно залучалися до участі у війні? Які ще функції вони виконували?

Завдання 3

Як змінилося ставлення до війни серед населення воюючих країн протягом часу її тривання? Чому це сталося?

Чорнобильська катастрофа та її наслідки

 Практичне заняття

            Чорнобильська катастрофа та її наслідки

I варіант

Завдання 1

Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання

«27 квітня о 13 год 10 хв по місцевому радіо я почув жіночий голос, який від імені органів міської виконавчої влади інформував: «Товариші, як вам відомо, у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС у місті складаються несприятливі радіаційні умови, вживаються заходи для їх локалізації. З метою безпеки громадян урядовою комісією прийнято рішення провести тимчасову часткову евакуацію населення міста, у першу чергу - жінок і дітей. До кожного під'їзду всіх будинків будуть подані автобуси. Взяти документи, найнеобхідніші речі, а також запас їжі на 2-3 дні. Початок евакуації з 14-ї години».

Запитання

1. Оцініть вчасність, правдивість і повноту поданої у повідомленні інформації для населення районів, постраждалих від аварії на ЧАЕС.

Завдання 2

Запитання

Поясніть, чому на пам`ятнику ліквідаторам аварії на ЧАЕС викарбувано саме такий напис.

Завдання 3

1. Чи можна було уникнути Чорнобильської катастрофи? Чому ви так вважаєте?

                                                                   

                                                               ІI варіант

Завдання 1

Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання

«За оперативними данзаги, на окремих ділянках будівництва другого блоку Чорнобильської апомтї електростанції (АЕС), мають місце факти відходу від проектів та порушення технологій ведення будівельних і монтажних робіт, що може призвести де сварій та нещасних випадків", - йдеться у доповідній КДБ УРСР до ЦК КПУ від 17 січня 1979 року. А вже за місяць, у лютому того ж року, повідомляється про аварійну зупинку на 1-му блоці. Загалом, за даними КДБ (доповідна за 16.10.1981), "зо період експлуатації 1977-1981 рр. на атомній електростанції сталося 29 аварійних зупинок, із них 8 - з вини обслуговуючого персоналу, а решта - через різні технічні причини».

Запитання

1. Чим можна пояснити таку кількість аварійних ситуацій на Чорнобильській АЕС?

Завдання 2

Оцініть організацію евакуації людей з районів, постраждалих від аварії на ЧАЕС. З якими труднощами пізніше зіткнулися ці люди?

Завдання 3

1. Чи із закриттям ЧАЕС вичерпалися всі проблеми Чорнобиля? Поясніть свою відповідь.

Західноукраїнські землі у складі іноземних держав (1921-1939 рр.)

 

Практичне заняття

Тема: Західноукраїнські землі у складі іноземних держав (1921-1939 рр.)

 

І варіант

Завдання 1.

Із програми УНДО, схваленої 19 листопада 1926 р.

1.Політичною метою УНДО є здобуття Соборної і Незалежної Демократичної Української Держави, і тому партія обстоює політичне само означення українського народу на всіх його етнографічних землях.

3.УНДО бореться за суверенні права українського народу, обстоює конституцію – парламентський устрій та загальне, рівне, безпосереднє, тайне і пропорціональне виборче право до всіх законодавчих установ.

4.УНДО обстоює рівність усіх громадян перед законом без різниці статі, національності і віри, свободу осідки і заняття, слова і друку, зборів і товариств, станових організацій і страйків, забезпечення правної особистості свободи, незайманості домівки, право на приватну власність і таємницю листування, незалежність суддів.

 

Запитання

1.      Вкажіть повну назву організації, згаданої в документі. На яких українських територіях вона діяла? Визначте основну мету її діяльності.

2.      Який політичний режим вона пропагувала? Якими методами намагалася досягти своїх цілей?

 

Завдання 2

Коли і на якій частині західноукраїнських земель з'явився цей плакат? Які причини його появи?

Завдання 3

На західноукраїнських землях існували прихильники співпраці з правлячими режимами та прихильники безкомпромісної боротьби з ними. Яка з цих течій, на Вашу думку, була перспективнішою для українського національного руху? Відповідь аргументуйте.

ІІ варіант

Завдання 1

Фрагмент з програми ОУН (1929 р.)

А. Загальні означення

1.Український націоналізм є духовний і політичний рух, зроджений з внутрішньої природи Укр. Нації в час її боротьби за підстави й цілі творчого буття.

9. Умовою, що забезпечує нації тривалу активну участь у світовому середовищі, є найбільш пристосована до всебічних інтересів національного життя політична організація, якою є суверенна держава.

Б.Державний Устрій

2. В часі визвольної боротьби лише національна диктатура витворена в ході національної революції, може забезпечити силу Української Нації.

4.На чолі упорядкованої держави стане покликаний представницьким органом голова держави, що визначить виконавчу владу, відповідальну перед ним.

 

Запитання

1. Вкажіть повну назву організації, згаданої в документі. На яких українських територіях вона діяла? Визначте основну мету її діяльності.

2. Який політичний режим вона пропагувала? Якими методами намагалася досягти своїх цілей?

 

Завдання 2

Наслідки пацифікації

Коли і на якій частині західноукраїнських земель зроблено це фото? Які причини зображеного явища?

Завдання 3

Чому, на Вашу думку, Німеччина спочатку сприяла проголошенню Карпатської України, а потім відмовилася взяти її під свій протекторат? Відповідь аргументуйте.

Види та методи соціологічних досліджень

                                     Види та методи соціологічних досліджень

 

План

1.      Поняття і етапи соціологічного дослідження

2.      Програма соціологічного дослідження та її основні елементи

3.      Методи соціологічних досліджень

 

1. Поняття і етапи соціологічного дослідження

Структура соціологічного знання має три рівні: загальна соціологічна теорія, галузеві і спеціальні соціологічні теорії та конкретні соціологічні (або емпіричні) дослідження.

Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження - це наукове дослідження, що складається з системи послідовних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних.

Предметом аналізу конкретних соціологічних досліджень можуть бути: а) реальна поведінка індивідів, соціальних спільностей та груп; б) вербальні дії індивідів: їх судження, думки, погляди; в) результати людської діяльності.

Суть дослідження полягає в тому, що соціолог, здобуваючи специфічну суб'єктивну інформацію від конкретних індивідів, застосовуючи спеціальні правила та процедури для її обробітку, отримує об'єктивне знання про процеси, що відбуваються у соціальному житті.

Конкретно-соціологічні дослідження мають суто емпіричну спрямованість і слугують підґрунтям теорій середнього рівня, а також загальної соціологічної теорії у цілому.

Соціологічне дослідження має свою структуру, яка передбачає послідовність дій соціолога, що дають змогу вирішити поставлену проблему. Цю послідовність дій можна визначити як етапи соціологічного дослідження. В узагальненому вигляді їх чотири:

1)      розробка програми;

2)      збір емпіричних даних (польовий етап);

3)      обробка інформації;

4)      аналіз та узагальнення отриманої інформації.

Програма являє собою детальний план проведення соціологічного дослідження. Польовий етап означає, що дослідник переходить до збирання фактичних даних з обраної проблематики в реальних умовах. Основними видами польового дослідження є:

Пілотажне (зондувальне, розвідувальне) - пробне соціологічне дослідження, мета якого - перевірка якості обраного інструментарію ("обкатка інструментарію"). Після аналізу результатів доопрацьовується анкета, питання в ній, уточнюються гіпотези, у разі потреби формулюються нові. Пілотажне дослідження застосовується також у випадках, коли відсутні знання про певний предмет або проблема недостатньо вивчена.

Описове дослідження - це дослідження, яке має на меті отримати цілісне, якомога повне уявлення про соціальне явище, що вивчається.

Аналітичне дослідження - це дослідження, мета якого не лише описання предмета вивчення, але й виявлення причинно-наслідкових зв'язків .між окремими його елементами.

Дослідження можуть бути разовими та повторювальними. У соціології широко застосовуються повторювальні дослідження, коли об'єкт вивчаєтьсяв динаміці. Це дослідження вивчає один і той же об'єкт, або різні контингенти, і проводиться декілька разів через певні проміжки часу з наступним порівнянням отриманих результатів.

Фактичні дані можна отримати шляхом застосування відповідних методів. Аналіз даних передбачає побудову таблиць, обчислення статистичних показників тощо. Отримані при соціологічному дослідженні дані потребують інтерпретації- перетворення соціологічної інформації з числових показників у логічну форму, тобто в конкретні характеристики об'єкта дослідження. На цьому ж етапі здійснюється формулювання практичних рекомендацій, які визначаються темою та цілями дослідження. Завершенням соціологічного дослідження є складання звіту.

 

Запитання

1.      Що таке емпіричне соціологічне дослідження?

2.      В чому суть соціологічного дослідження?

3.      Назвіть основні етапи проведення соціологічних досліджень.

 

2. Програма соціологічного дослідження та її основні елементи

Програма соціологічного дослідження є розгорнутим планом його проведення. В програмі визначається тема і мета дослідження, обґрунтовується його актуальність, інтерпретуються основні поняття теми. Також визначається інструментарій та методи проведення дослідження.

Важливим складовим елементом теоретико-методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження є розробка та формулювання робочих гіпотез.

Гіпотеза - це обґрунтоване наукове припущення для пояснення відношень, фактів, явищ, які безпосередньо не спостерігаються. У процесі дослідження гіпотеза має бути або підтвердженою, або спростованою. Вона не може суперечити набутим раніше знанням і мусить бути перевіряємою.

Важливим є вибір об'єктів (респондентів) дослідження. Оскільки більшість соціологічних досліджень носять не суцільний, а вибірковий характер, розрізняють генеральну та вибіркову сукупність.

Генеральна сукупність - це вся множина соціальних об'єктів, які підлягають вивченню.

Вибіркова сукупність - це частина генеральної сукупності, яка відображає та відтворює основні характеристики останньої і є її зменшеною моделлю.

Вибіркове опитування значно зменшує кошторис соціологічного дослідження і скорочує терміни його проведення.

До основних видів вибірки відносяться наступні.

Імовірнісна вибірка - варіант випадкової вибірки, який застосовується у випадках, коли відбір здійснюється на основі засади випадковості.

Гніздова вибірка - це варіант випадкової вибірки, за яким відібрані об'єкти нагадують гнізда (кластери) більш дрібних одиниць. Гніздова вибірка має широке застосування при побудові територіальної вибірки. Після відбору невеликої кількості територіальних об'єктів (населених пунктів, районів, житлових кварталів, вулиць, будинків, під'їздів) проводиться суцільне опитування їх мешканців.

Систематична цілеспрямована, неймовірнісна вибірка застосовується у тих випадках, коли відбір людей з генеральної сукупності здійснюється на основі заданої засади. Наприклад, при проведенні електоральних досліджень у певному регіоні вибіркова сукупність складає, припустимо, 2000 чоловік, а генеральна - 200000 чоловік. Крок вибірки визначається поділом генеральної сукупності на вибіркову. У даному випадку він дорівнює 100.

Стратифікована, розшарована, районована вибірка застосовується у випадках, коли відбувається попередній розподіл генеральної сукупності на більш-менш однорідні частини, шари, верстви, а потім здійснюється відбір одиниць всередині цих частин.

Головною вимогою до вибірки є її репрезентативність.

Запитання

1. Які елементи включає програма соціологічного дослідження?
2. Що таке гіпотеза? Які основні вимоги до неї?
3. Що таке вибіркова сукупність? Назвіть її види.

 

3. Методи соціологічних досліджень

 Аналіз документів. Використовується, коли інші методи неможливі. Переваги: можна виявити тенденції розвитку об'єктів. Недоліки: суб'єктивність дослідника і авторів документів.

Спостереження - метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками. Основними видами спостереження є включене і невключене. Включене спостереження передбачає входження у соціальне середовище, адаптацію до нього дослідника. Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніх вражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальних спільнот.

До недоліків можна віднести те, що дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію і перейти на позиції тих, кого він вивчав.

Невключене спостереження передбачає реєстрацію позицій дослідником, котрий не є членом соціальної групи і спостереження здійснює ніби збоку.

Для того, щоб звести до мінімуму вплив дослідника на об'єкт, необхідно: добитися, щоб люди не знали, що за ними спостерігають або забули про це; створити у людей хибне уявлення про мету спостереження.

Опитування. Існує два основних типи опитувальних методів: анкетне опитування та інтерв'ю.

Анкетне опитування - метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою анкети. Анкета - основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація.

Анкетування буває: очне (індивідуальне чи групове), заочне (поштове, пресове, телефонне).

Інтерв'ю - метод здобуття соціологічної інформації, який полягає у безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента. Переваги: не вимагає спеціальної підготовки респондента; можливість опитування великої кількості осіб; невеликі фінансові витрати; можливість контролювати хід опитування. Недоліки: присутність інтерв'юера може впливати на щирість відповідей; велике навантаження на дослідника; «підштовхування» респондента до потрібної відповіді; необхідність встановлення довір'я між дослідником і респондентом.

Соціальний експеримент - це спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності і поведінки соціального об'єкта під впливом на нього керованих та контрольованих факторів.

Експеримент може бути:

Натуральний експеримент передбачає цілеспрямоване втручання дослідника у природний хід подій.

 Розумовий експеримент-це маніпулювання не з реальними об'єктами, а з інформацією про них без втручання у хід подій.

 

Запитання

1.      Назвіть основні методи соціологічного дослідження?

2.      Які виділяють види спостереження?

3.      Які є різновиди експерименту? Чим вони відрізняються?

4.      Назвіть види опитування? Чим вони відрізняються?

 

Письмове домашнє завдання

Виберіть приклад теми соціологічного дослідження. Визначте, якими методами ви можете його проводити. Обґрунтуйте доцільність саме таких методів дослідження.

Соціологія як самостійна наука про суспільство

 Соціологія як самостійна наука про суспільство‪

План

1. Об’єкт і предмет соціології.

‪2. Основні поняття і категорії соціології.

‪3. Функції соціології.

4. Місце соціології в системі суспільних наук.

‪

Протягом навчання ви вивчали курси декількох гуманітарних дисциплін: мова, історія, право, філософія та ін. Всі гуманітарні дисципліни в тій чи іншій мірі вивчають людину. Правда з різних сторін та видів її життєдіяльності. Наука соціологія теж вивчає людину. Сьогодні ми дізнаємося, які саме аспекти людської життєдіяльності вивчає даний предмет і познайомимося з основними поняттями і категоріями, які будуть використовуватися в процесі вивчення курсу.

1. Об’єкт і предмет соціології

Слово “соціологія” походить від латинського слова “societas” (суспільство). Отже, соціологія – це наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, промеханізми і принципи їх взаємодії.

Вперше термін “соціологія” в науку ввів французький мислитель Огюст Конт (1798-1857), який вважається засновником науки. Вводячи новий термін у 30-х роках XIX ст., він визначав соціологію як загальну науку про структуру суспільства, його розвиток.

 

Чому виникла соціологія?

Суспільство і раніше було об'єктом вивчення. Але тільки з середини ХІХ ст. це вивчення було поставлене на наукову основу. Виникнення соціології як самостійної науки було зумовлене розвитком соціуму та суспільствознавства в кінці XVIII – на початку XIX ст. В ті часи світ переживав глибокі соціальні зміни, пов’язані з переходом від традиційного до сучасного індустріального суспільства. Нові форми економічного та політичного життя вимагали конкретного наукового аналізу. Постала потреба переходу від загальних абстрактних філософських роздумів про суспільство та тенденції його розвитку до позитивної науки, яка має справу не тільки з теорією, а й оперує значним фактичним матеріалом. А так як наукові методи пізнання були розроблені і застосовувались в той час природознавством, то соціологія перебувала під його впливом.

Об'єкт – що вивчає наука. Предмет – окремі специфічні сторони, ознаки, властивості об'єкта.

Об’єкт соціології – суспільство як цілісна соціальна реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя, такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути тощо.  Предметом соціології є окремі аспекти діяльності членів суспільства, соціальні суб’єкти з проблемами, пов’язаних з їх соціальними статусами і ролями.

Запитання

1.      Дайте визначення соціології?

2.      Коли вона виникла? Хто вважається засновником соціології?

3.      Що є об'єктом і предметом її виникнення?

 

2. Основні поняття і категорії соціології

Вивчаючи суспільство, соціологія виявила у зв'язках, відносинах між людьми багато чого загальнонеобхідного, незмінного, стійкого, повторюваного. Такі зв'язки і стали основною категорією (поняттям) соціології і отримали назву «соціальний закон». Соціальний закон – об’єктивний і повторюваний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок свідомої діяльності людей. Тобто це набір певних правил, за якими функціонує наше суспільство.

Їх в основному поділяють на загальні (діють у всіх спільнотах протягом всієї їх історії) та специфічні (діють на певних історичних етапах розвитку чи у певних суспільствах).

Соціальні закони констатують співіснування соціальних явищ, визначають зв'язок між ними. Так, індустріалізація і урбанізація в суспільстві визначають скорочення зайнятого в суспільному господарстві населення, рівень розпаду шлюбів в різних країнах підвищується і коливається разом з економічними циклами.

Поняття “категорія” виражає універсальні особливості дійсності, загальні закономірності розвитку матеріальних, природних і духовних явищ. Як родове поняття, воно означає розряд, групу предметів, явищ тощо.

Розрізняють 5 основних груп категорій соціології 

‪1. Соціальні зв'язки.

2. Соціальні спільності

3. Соціальні процеси

4. Соціальний розвиток

5. Застосування соціології в практиці суспільної діяльності.

До основних понять соціології належать:

Соціальні відносини – стійка система зв'язків між індивідами, що склалася між ними в процесі взаємодії.

Соцільна дія – визначена система вчинків, засобів і методів, за допомогою яких особа чи група має намір змінити поведінку, установки або думки інших осіб чи груп;

Соціальна взаємодія – форма соціальної комунікації двох і більше осіб, спільнот, в якій

систематично здійснюється вплив один на одного.

Соціальна система – певне утворення в соціальній реальності, основними елементами якого є люди, їхні зв'язки, взаємодії, що утворюють одне ціле.

Сучасна соціологія – це складно структурована галузь наукового знання. Тому ми розглянемо тільки деякі види її структурування.

З погляду мети і завдань виділяють фундаментальну (розробка теоретичних засад, методів дослідження) та емпіричну або прикладну соціологію (вирішення конкретних завдань, вироблення практичних рекомендацій).

За рівнем отриманого знання виділяють: макросоціологію (вивчення людства, як цілісного організму), мезосоціологію (дослідження великих соціальних спільнот, окремих галузей суспільного життя) і мікросоціологію (вивчення життя людини в її найближчому оточенні).

Запитання

1.      Що таке соціальний закон? Які його основні види?

2.      Назвіть групи категорій соціології.

3.      Дайте визначення основних понять соціології.

4.      Опишіть структуру соціології

 

3. Функції соціології

Основні функції соціології.

Різноманітність зв’язків в соціології із життя суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує:

‪1. Пізнавальна функція. Соціологія покликана вивчати соціальні явища, які через свою природу не тільки відчувають постійну дію людської практики, а й самі є її прямим наслідком. Пізнавальна функція імплікує накопичення знань про природу конкретного стану соціальних явищ, про те, як розвиваються суспільство і людина.

‪2. Описова функція – систематизація, опис, нагромадження отриманого дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг.

‪3. Інформаційна функція – збір, систематизація і нагромадження соціологічної інформації, отриманої в результаті проведення дослідження.

‪4. Прогностична функція – видача соціологією соціальних прогнозів.

‪5. Ідеологічна функція – участь соціології в ідеологічному житті суспільства.

‪6. Методологічна функція – розробка засобів вивчення соціальних процесів та явищ.

‪7. Функція соціального управління. Виявляється у свідомій, цілеспрямованій дії щодо соціальних систем, інститутів, процесів з метою оптимізації напряму, темпів їх розвитку і функціонування.

‪8. Виховна функція – реалізується в тому, що знання, які здобуваються соціологією використовуються системою виховання і впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей.

Запитання

1.      Назвіть основні функції соціології.

2.      Яка функція є найважливішою для спеціаліста вашої професії?

 

4.Місце соціології в системі суспільних наук

Засновник соціології О. Конт у ХІХ ст. розробив класифікацію наук, яка починалася з найпростішої – математики – і закінчувалась найскладнішою – соціологією. Розглядаючи соціологію як специфічну систему знань в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія – це наука про суспільство, його явища і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект, тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т.д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук; по-п’яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т.д.).

Особливе місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук полягає у формуванні у людей соціологічної культури та мислення, здатності правильно сприймати соціальні процеси, що відбуваються в нашому суспільстві, сприяє формуванню знань про соціальну дійсність, пояснює логіку та істиність процесів соціального розвитку, розробляє “універсальну” технологію емпіричного дослідження суспільства.

У системі суспільних наук соціологія найчастіше взаємодіє з історією. Об’єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство, закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових вимірах. Але історія вивчає минуле суспільство, його розвиток у хронологічній послідовності, причому іншими засобами, ніж соціологія. Соціологія більше переймається актуальними сучасними проблемами.

Багато спільного між соціологією та філософією. Але соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності. Її висновки та узагальнення здебільшого мають частковий, а не універсальний характер.

Соціологія тісно пов’язана з політологією. Їх взаємозв’язок виявляється в тому, що з’ясування закономірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Крім того, суспільство не можна пізнати і змінити без впливу на політичні структури. Взаємодія соціології та політології покликала до життя нову галузь науки –політичну соціологію. Вивчаючи особливості держави, її інститутів у регулюванні соціальної діяльності мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких – юридичні норми, що законодавчо закріпляють певні відносини у державі, регулюють соціальну поведінку людей.

Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій, методи дослідження соціальних орієнтацій особистості, які є необхідними компонентами при дослідженні поведінки особистості в колективі та суспільстві.

Соціологія співпрацює і з іншими науками (економіка, культурологія, етнографія, менеджмент та ін.) Отже, соціологія функціонує у тісній вхаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії про людину, її місце і роль у системі соціальних зв’язків тощо.

Запитання

1.      Чому соціологію називають гуманітарною наукою?

2.      Чому О. Конт вважав соціологію найскладнішою з наук?

3.      З якими науковими дисциплінами найтісніше взаємодіє соціологія і чому?