Паризька мирна конференція та створення Версальської системи
Перша світова війна тривала 1 568 днів. У ній брали
участь 38 держав, у яких проживало 70 % населення земної кулі.
Збройна боротьба велася на фронтах загальною протяжністю
2 500–4 000 км.
У цій війні вперше в історії усіх воєн знайшли широке
застосування танки, літаки, підводні човни, зенітні і протитанкові знаряддя,
міномети, гранатомети, бомбомети, вогнемети, важка артилерія, ручні гранати,
хімічні і димові снаряди, отруйні речовини.
Основні поняття
Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним договором
або іншими міжнародними актами) державою, що розв’язала агресивну війну,
збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.
Контрибуція — 1) примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава,
яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям;
2) примусові грошові чи натуральні стягнення з населення,
які проводять війська однієї з воюючих країн на захопленій території
противника. Сучасним міжнародним правом заборонена.
Винятково великими були масштаби матеріальних збитків. До
безпосередньо військових витрат, які дорівнювали 180 мільярдів доларів, треба
додати вартість втраченого в результаті ведення воєнних дій на суходолі
(будинки і заводи, зруйновані у Франції та Бельгії) і на морі (торговельні
судна, що затонули разом з вантажем) або внаслідок передчасного зносу,
зумовленого надто інтенсивним використанням, а також втрати, пов’язані із
зруйнуванням виробництва товарної продукції, що в сумі становило майже 100
мільярдів доларів.
1. Початок конференції. Плани учасників
Настав час розв’язати нез’ясовані питання за столом
переговорів.
18 січня 1919 р. президент Франції Р. Пуанкаре офіційно
відкрив Паризьку мирну конференцію. «Панове, — заявив він, — рівно сорок вісім
років тому у Дзеркальній залі Версальського палацу було проголошено Німецьку
імперію. Сьогодні ми зібралися тут для того, щоб зруйнувати та змінити все, що
було створено того дня».
Всі важливі питання на конференції вирішували
представники США, Франції, Англії, Японії та Італії, які утворили «раду
десятьох» (по 2 представники від країни).
3 березня 1919 р. її заступила «рада чотирьох», до якої
входили: прем’єр-міністр Англії Д. Ллойд-Джордж, президент США В. Вільсон,
прем’єр Франції Ж. Клемансо (голова конференції), прем’єр-міністр Італії В.
Орландо.
Плани учасників конференції
|
Держава
|
Прагнення держав-переможниць на Паризькій конференції |
|
США |
• Претензії на світову гегемонію. • Зацікавленість у реалізації принципу вільної торгівлі
та мореплавства. • Прагнули встановити свій політичний вплив у Європі |
|
Велика Британія |
• Намагалася закріпити першість на морях та контроль
над більшістю німецьких колоній. • Хотіла перешкодити Франції стати лідером у Європі. • Була зацікавлена у збереженні Німецької держави для
забезпечення рівноваги сил у Європі. • Прагнула відновити свою колишню могутність |
|
Франція
|
• Прагнула послабити Німеччину, розчленувати її на малі
держави. • Приєднати Саарський вугільний басейн. • Повернути Ельзас та Лотарингію. • Захопити значну частину турецьких і німецьких
колоній. • Встановити своє панівне становище в Європі |
|
Італія
|
• Домагалася територіальних надбань на Балканах за
рахунок земель, що входили до складу Австро-Угорщини |
|
Японія
|
• Прагнула захопити німецькі колонії на Далекому Сході. • Вимагала передати їй Шаньдунь |
Запитання
Які дипломатичні протистояння могли виникнути між
учасниками конференції при реалізації даних планів?
Яким чином США могли реалізувати претензії на світову
гегемонію?
2. Версальський договір. Договори з союзниками Німеччини.
Паризька конференція перетворилась на місце запальних
дискусій, внаслідок яких 28 червня 1919 р. у Версалі було підписано договір з
Німеччиною, що увійшов в історію як Версальський.
Територіальні обмеження Німеччини
1. Німеччина поступалася територіями на користь п’яти
сусідніх країн, до того ж її було розчленовано на дві частини. Три міста з
територією навколо них (Данциґ, Саар, Мемель) підлягали управлінню Ліги Націй,
у майбутньому населення цих регіонів мало право висловити шляхом плебісциту
своє бажання
Щодо приєднання до Німеччини чи навпаки. Вугільні шахти
Саару передавалися Франції на 15 років. Східна Пруссія відокремлювалася від Німеччини
«польським коридором».
2. Усі заморські німецькі колонії відходили під мандат
Ліги Націй (в основному цим мандатом скористалася Велика Британія).
3. Німеччина втратила усі землі, захоплені на Сході
внаслідок поразки Росії. Деякі з них (Україна, Білорусія) Росія повернула собі,
а інші постали як незалежні держави — Польща, Естонія, Латвія, Литва.
Запитання
1. На користь яких країн Німеччина поступалася своїми
територіями?
2. Яка територія віддавалася на управління Ліги Націй?
3. Яка доля спіткала землі, захоплені Німеччиною на
Сході?
Військові та політичні обмеження
1. Збройні сили було скорочено:
• чисельність війська не могла перевищувати 100 тис.
чоловік;
• дозволялося мати не більше шести «кишенькових»
крейсерів;
• заборонялося мати підводний флот та військову авіацію
• накладалася заборона на важку артилерію й танки;
• термін служби солдатів встановлювався у 12 років, а
офіцерів — 25.
2. Західна частина країни вздовж обох берегів Рейну
перетворювалася на зону, вільну від зброї, — підлягала демілітаризації. Зона
простягалася на захід до кордонів Франції і на 50 км на схід від правого берегу
Рейну. До того ж у зону на захід від Рейну на 15 років вводилися війська
переможців.
3. Заборонялося об’єднання Німеччини з Австрією (аншлюс)
з метою утворення єдиної Німецької держави.
4. Німеччина проголошувалася єдиним винуватцем війни.
5. Накладалися великі репарації (в основному на користь
Франції), суму яких згодом мала визначити спеціальна комісія.
Завдання
• Охарактеризуйте зміни у військовій галузі та
політичному житті Німеччини.
Фінансово-економічні обмеження
1. Німеччина повинна була передати союзникам золото і
коштовності, які вона отримала в ході війни від інших держав (у тому числі від
Росії).
2. Державам-переможцям Німеччина повинна була сплачувати
значну суму репарацій. Не вдалося встановити суму репарацій. Лише у 1921 р. на
Лондонській конференції вона була встановлена в сумі 132 млрд золотих марок.
Франція мала отримати 52 %, Велика Британія — 22 %, Італія — 10 % загальної
суми.
Запитання
1. У чому полягали економічні зобов’язання Німеччини щодо
інших держав?
2. Як було розв’язане питання виплати репарацій? Які
країни їх отримали?
3. Чим контрибуція відрізняється від репарацій?
Значення Версальського договору
З меморандуму Д. Ллойд-Джорджа, Ж. Клемансо і В. Вільсона
від 25 березня
1919 р. («Документ із Фонтенбло»):
«Ви можете позбавити Німеччину її колоній, довести її
армію до розмірів поліційної сили, а її флот до рівня флоту держави п’ятого
рангу. Зрештою, це байдуже: якщо вона вважатиме мирний договір 1919 р.
несправедливим, вона знайде засоби помститися переможцям…»
Черчилль У. Друга світова війна
«Територіальні статті Версальського договору залишали
Німеччину фактично недоторканною. Вона, як і раніше, залишалася найбільшим
національним масивом у Європі. Маршал Фош, почувши про підписання Версальського
мирного договору, напрочуд правильно сказав: «Це не мир. Це перемир’я на
двадцять років». Економічні статті договору були злісними і дурними до такої
міри, що ставали явно безглуздими».
Завдання
• Охарактеризуйте ставлення до Версальського договору учасників
Паризької конференції та відомих політичних діячів.
 |
| Карикатура на Версальський договір. В кутку стоїть покарана країнами Антанти Німеччина |
Створення Ліги Націй американський президент вважав
попередньою умовою для ведення переговорів. Вудро Вілсон зображував Лігу Націй
як єдиного гаранта майбутнього миру й розглядав її як інструмент посилення
міжнародного впливу США.
Він пропонував розв’язати через Лігу Націй питання про
колишні володіння Османської імперії та долю німецьких колоній.
Його пропозиції наразилися на заперечення, особливо з
боку британських делегатів. Ледь пощастило узгодити компромісний проект Ліги
Націй.
Завдання
1. З якою метою було утворено Лігу Націй?
2. Які нові принципи в системі міжнародних відносин
передбачав Статут Ліги Націй?
3. Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігати
новим збройним конфліктам?
Мирні договори з союзниками Німеччини
Складання таблиці
|
Назва договору Дата |
Держава
|
Зміст договору |
|
Сен-Жерменський 10 вересня1919 р. |
Австрія
|
|
|
Нейїський. 27 листопада 1919 р |
Болгарія
|
|
|
Тріанонський 4 червня 1920 р. |
Угорщина
|
|
|
Севрський 10 серпня 1920 р. |
Туреччина |
|
 |
| Територіальні зміни у Європі внаслідок Першої світової війни |
3. Вашингтонська конференція
Проте попри всі договори, що вже були підписані,
нерозв’язаними залишалися суперечності між провідними країнами світу щодо
розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Сході та морських
озброєнь. Усунути ці суперечності булла покликана Вашинґтонська конференція
(листопад 1921 — лютий 1922 р.), на якій США, Велика Британія, Франція,
Бельгія, Італія, Голландія, Портуґалія, Японія підписали низку багатосторонніх та
двосторонніх договорів. Найважливішими з них були три: «договір чотирьох»,
«договір п’яти» і «договір дев’яти».
|
Назва договору, дата укладання |
Держави-учасниці |
Зміст договору |
|
«Договір чотирьох» 13 грудня 1921 р. |
США, Велика Британія, Франція, Японія |
1. Гарантував острівні володіння його учасників у
басейні Тихого океану. 2. Надавалися взаємні гарантії недоторканості цих
володінь строком на 10 років. 3. Англо-японський договір 1902 р. був розірваний. 4. У випадку загрози будь-якій державі сторони
вдавалися до взаємних консультацій для прийняття «найрішучіших заходів» з
метою захисту своїх інтересів |
|
«Договір п’яти» 6 лютого 1922 р. |
США,Велика Британія, Франція, Японія, Італія |
1. Забороняв створювати нові морські бази і посилювати
берегову охорону. 2. США отримали право укріплювати острови, які захищали
наближення до її територіальних вод. 3. Була встановлена квота водотоннажності лінійного
флоту: 4. Заборонялося будівництволінкорів водотоннажністю
понад 35 тис. тонн. 5. Обмежувалася тоннажність і для крейсерів. 6. США вдалося примусити Англію відмовитися від
давнього правила, згідно з яким її флот мав дорівнюватися за кількістю флотам
двох найсильніших після неї морських держав |
|
«Договір дев’яти» 6 лютого 1922 р. |
США, Велика Британія, Франція, Японія, Італія, Бельгія,
Портуґалія, Голландія, Китай |
1. Проголосив принцип суверенітету і територіальної
цілісності Китаю. 2. Держави взяли на себе зобов’язання відмовитися від
поділу Китаю на сфери впливу. 3. Японія відмовилася від монопольного становища в
Китаї. 4. Японія повертала Китаю його колишні німецькі
володіння. 5. Були визнані принципи «відкритих дверей» та «рівних
можливостей», що створило загрозу поневолення Китаю великими державами |
Усі договори, укладені після Першої світової війни,
утворили систему повоєнного облаштування світу, так звану
Версальсько-Вашинґтонську систему.
Запитання
Вкажіть можливі наслідки Версальського договору для майбутніх міжнародних відносин, опираючись на дану карикатуру.
Сильні сторони Версальсько-Вашинґтонської системи: Ця система завершила процес повоєнного мирного врегулювання. Підготувала
умови для тимчасової стабілізації у сфері міжнародних відносин. Послабила
суперечності у 20-х рр. між провідними державами світу. Провідні держави світу
відмовилися від війни як засобу вирішення конфліктів. Було визнано право націй
на самовизначення. Створено Лігу Націй. Було визнано незалежність багатьох
європейських держав
Слабкі сторони Версальсько-Вашинґтонської системи: Посилилася боротьба в таборі переможців, бо вона закріпила провідну роль:
Франції — у Європі, Великої Британії — на Близькому Сході, США — у світі. Вона
не створила міцних мирних відносин. Поглибила суперечності між переможеними і
переможцями. Закріпила принципи колоніалізму, запровадивши мандатну систему. Поза
Версальсько-Вашинґтонською системою залишилася радянська Росія, яка не визнала
системи повоєнних договорів
Запитання
1. Коли відбулась Паризька конференція?
2. Назвіть три головні положення Версальського договору
щодо Німеччини.
3. Назвіть договори з союзниками Німеччини у Першій світовій
війні.
4. Назвіть дві переваги та два недоліки Ліги Націй.
5. Якими були причини розбіжностей між державами-переможницями
на Паризькій конференції?
6. Хто такі Ллойд-Джордж, Пуанкаре, Клемансо?
7. Чим «репарація» відрізняється від «контрибуції»?
Домашнє завдання
