«Українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

 «Українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

План

1. Радянсько-німецькі договори 1939 р.

2.  Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України

3.  Входження Бессарабії і Північної Буковини до СРСР і УССР

 Як нам уже відомо, наприкінці 30-х років Версальсько-Вашингтонська система, не витримавши тиску з боку Німеччини, починає давати збій. Відбувається перегрупування сил у світі, виникає ціла низка суперечностей між провідними державами світу. За цих умов «українське питання» поступово висувається на одне з чільних місць у міжнародній політиці.

 

1. Радянсько-німецькі договори 1939 р.

 Напередодні остаточної ліквідації Чехословацької держави та окупації Карпатської України угорськими військами німецька преса раптово припиняє публікацію антирадянських статей. Починається процес зближення з радянською стороною. У керівних колах Радянського Союзу вважали міжнародне становище несприятливим для конфлікту з нацистською Німеччиною.

23 серпня 1939 р. Молотов та Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР та Німеччиною терміном на 10 років. Цей договір містив також таємний протокол.

 

Підписання Пакту В. Молотовим

Робота з документами

 Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

«Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керовані бажанням зміцнення справи миру між СРСР і Німеччиною і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною в квітні 1926 року, дійшли такої угоди:

Стаття І. Обидві Договірні Сторони зобов’язуються утримуватися від будь-якого насильства, від будь-якої агресивної дії і будь-якого нападу один щодо одного як окремо, так і разом з іншими державами.

Стаття II. У випадку, якщо одна з Договірних Сторін виявиться об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде підтримувати в жодній формі цю державу.

Стаття III. Уряди обох Договірних Сторін Залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, стосуються їхніх спільних інтересів.

Стаття IV. Жодна з Договірних Сторін не братиме участь у якому-небудь угрупованні держав, що прямо чи побічно спрямоване проти іншої сторони.

Стаття V. У випадку виникнення спорів чи конфліктів між Договірними Сторонами з питань того чи іншого роду обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки чи конфлікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну чи думками в потрібних випадках шляхом створення комісій із врегулювання конфлікту.

Стаття VI. Даний договір укладається терміном на десять років з тим, що, оскільки одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п’ять років.

Стаття VII. Даний договір підлягає ратифікації в найкоротший термін. Обмін ратифікаційним и грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір набуває чинності негайно після його підписання. Складений у двох оригіналах, німецькою і російською мовами, у Москві, 23 серпня 1939 року».

 

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст цього договору. Чому сторони погодилися на його підписання?

2. Дайте оцінку позиції міжнародного співтовариства щодо СРСР. Чи була альтернатива не укладати пакт?

 

Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

«Під час підписання договору про ненапад ніж Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік підписані нижче уповноважені обох сторін обговорили в строго конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Це обговорення призвело до нижченаведеного результату:

1. У випадку територіально-політичної, перебудови областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

2. У випадку територіально-політичної, перебудови областей, що входять до складу Польської Держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарева, Вісли і Сану.

Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної. Польської Держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясовано тільки протягом подальшого політичного розвитку.

У будь-якому разі обидва Уряди будуть розв’язувати це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

3. Щодо південно-східної Європи з радянської сторони підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

4. Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 року»

 

Завдання

1. Охарактеризуйте зміст таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа. Чому його вирішено було зберігати в суворій таємниці?

2. Яким є ваше ставлення до таємного протоколу? Визначте його моральність та правомочність. Чи мав він право на існування?

 

ПАКТ МОЛОТОВА—РІББЕНТРОПА 23 СЕРПНЯ 1939 Р.

 

Зміст договору

• Утримання від агресивних дій щодо один одного;

• у разі нападу третьої держави на СРСР або Німеччину не підтримувати агресора у жодній формі;

• термін дії угоди — 10 років

 

Зміст таємного протоколу  

• Розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян;

• радянська сторона підкреслює свою зацікавленість у Бессарабії, на що Німеччина не мала претензій

           

Значення

• Переважна частина західноукраїнських земель потрапили у сферу впливу СРСР;

• 1 вересня 1939 р. з нападу Німеччини на Польщу розпочинається Друга світова війна;

• 17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула кордони Польщі і зайняла територію Західної України

 

Поділ польських територій за Пактом Молотова-Ріббентропа

Зміст радянсько-німецького договору 28 вересня 1939 р.

Кордон між державами пройшов по «лінії Керзона». Переважна більшість території Західної України увійшла до складу СРСР.

Лемківщина, Посяння, Холмщина і Підляшшя (майже 16 тис. км2 з 1,2 млн населення) опинилися в зоні німецької окупації.

Завдання

1. Дайте оцінку змісту цього договору. Які наслідки він мав для України?

2. Чому Сталін погодився на передання частини українських земель Німеччині?

3. Про що свідчить такий незвичний підпис Й. Сталіна під цим документом?

4. Радянсько-німецьке співробітництво, розпочате договором про ненапад, Гітлер дуже влучно назвав «шлюбом за розрахунком». Чи погоджуєтеся ви з даним висловлюванням? Чому?

 

2.  Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України

 Після початку Другої світової війни військові частини Червоної армії західних округів були приведені у стан боєготовності. 14 вересня в радянській пресі з’явились статті про повстання галичан проти Польщі. Польському послові в Москві В. Гжибовському була вручена нота радянського уряду.

 

Робота з документом

 З ноти радянського уряду

«Польська держава та її уряд фактично припинили існування. Тим самим втратили чинність договори, укладені між СРСР і Польщею. Полишена напризволяще, залишившись керівництва, Польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадків і несподіванок, що можуть становити загрозу для СРСР. Тому радянський уряд, який досі дотримував нейтралітету, не може більш нейтрально ставитися до цих фактів... Внаслідок ситуації, що склалася, радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної армії наказати військам перетнути кордон і взяти під свій захист життя й майно населення Західної України та Західної Білорусії» .

 

Запитання

1. Чому СРСР не допоміг Польщі?

2. Чи можна назвати дану ноту агресивною?

3. Чим мотивувало радянське керівництво введення своїх військ на територію Польщі? Чи так це було насправді?

 

17 вересня 1939 р. Український фронт маршала С. Тимошенка у складі 634 тис. війська, яке мало на озброєнні 4700 гармат, 3300 літаків, 4736 танків, увійшов на територію Південно-Східної Польщі (Західної України). У ніч на 22 вересня Червона армія увійшла до Львова. Після низки дипломатичних перемовин і відповідного остаточного узгодження демаркаційної лінії німецькі війська почали передавати СРСР раніше захоплені ними українські та білоруські міста. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше — під Харковом та в інших місцях було розстріляно понад 15 тисяч польських офіцерів — від молодших командирів до генералів.

28 вересня 1939 р. був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу і кордони.

Відповідно до рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 26 вересня 1939 p., розгорнулася робота зі встановлення радянської влади. 6 жовтня 1939 р. Військова Рада Українського фронту призначила вибори до Народних Зборів Західної України 22 жовтня 1939 р. У них взяли участь 93 % місцевого населення. Народні Збори Західної України працювали 26-28 жовтня 1939 р. у Львові. У прийнятій Народними Зборами Декларації про державну владу на Західній Україні було заявлено, що влада належить трудящим міста та села в особі рад депутатів трудящих.

 

Робота з документом

 Із Декларації про входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки

«Просити Верховну Раду СРСР прийняти Західну Україну до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, включити

Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки з тим, щоб з’єднати український народ в єдиній державі, покласти край віковому роз’єднанню українського народу».

 

Запитання

Що мав символізувати даний плакат?

4 грудня 1939 р. було утворено 6 областей:

• Волинська область (центр — Луцьк, 28 районів);

• Дрогобицька область (30 районів);

• Львівська область (37 районів);

• Рівненська область (30 районів);

• Станіславська область (34 райони);

• Тернопільська область (38 районів).

Запитання

У чому полягало значення входження Західної України до складу УРСР?

 

3.  Входження Бессарабії і Північної Буковини до СРСР і УССР

 23 червня 1940 p., другого дня після офіційної капітуляції Франції, Молотов у зверненні до німецької сторони зазначив, що «вирішення бессарабського питання не терпить більше зволікань», порушив він також питання і про Буковину.

28 червня 1940 р. румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину. 28 червня 1940 р. війська Південного фронту у складі 460 тис. бійців, 12 тис. гармат, 3 тис. танків, 2160 літаків перетнули Дністер і вступили на територію Бессарабії й Північної Буковини, майже не зустрівши там опору, і до 30 червня зайняли Бессарабію та Північну Буковину.

2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР вирішила включити Північну Буковину і Південну Бессарабію до складу УРСР, а з решти Бессарабії і колишньої Молдавської Автономної РСР 15 серпня 1940 р. Було утворено Молдавську РСР.

Таким чином, завдяки входженню західноукраїнських земель населення України збільшилося на 8 809 тис. осіб і на середину 1941 р. становило 41 657 тис, а територія розширилася до 565 тис. км².

Територіальні надбання УРСР у 1939-1940 рр.

 Запитання

1. Дайте оцінку характеру політичних зазіхань Радянського Союзу.

2. Чи можна погодитись з трактуванням радянським урядом походу частин Червоної армії як «визвольної місії від іноземного поневолення » ?

3. Яка ваша думка щодо визнання дій СРСР агресією стосовно держав, у складі яких перебували етнічні українські землі?

 Домашнє завдання

§ 32-33 с. 191-196

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Дайте письмову відповідь

1. Як населення західноукраїнських земель зустрічало Червону армію у 1939-1940 рр.? Чим це було зумовлено?

2. Яке значення для України мало приєднання Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу УРСР?

Початок радянсько-німецької війни. Окупація України

                            Початок радянсько-німецької війни. Окупація України

 

План

1. Вторгнення військ Німеччини оборонні операції 1941-1942 р.

2. Заходи мобілізації та евакуації

3. Причини поразок 1941—1942 рр.

 

 1. Вторгнення військ Німеччини оборонні операції 1941-1942 р.

22 червня 1941 р. війська Німеччини перейшли кордон, розпочавши дії згідно плану «Барбароса». Вони розраховували на тактику бліцкригу (блискавичної війни) 

 

 Український напрям за планом «Барбаросса», був одним із найголовніших. Гітлерівське керівництво ставило за мету якомога швидше оволодіти розвинутою економічною базою УРСР, її багатими сировинними й паливними ресурсами, щоб, з одного боку, послабити військово-промисловий потенціал СРСР, а з іншого — зміцнити власну воєнну машину за рахунок використання економічних можливостей України, створити вигідний плацдарм для подальшого розгортання воєнних дій і перемоги над Радянським Союзом.

Дата	Операція
23-29 червня 1941	Танкова битва в районі Луцьк-Рівне-Дубно-Броди
5 липня-19 вересня 1941	Оборона Києва  (83 дні)
16 жовтня 1941	Захоплення Одеси (73 дні оборони)
30 жовтня 1941-4 липня 1942	Оборона Севастополя (250 днів)
22 липня 1942	Захоплення м. Свердловськ (повна окупація України)

 

Наступ групи армій "Південь" у 1941-1942 рр.

Запитання

1. Коли німецькі війська вторглися в Україну?

2. Чи мала місце значна перевага німецьких військ над радянськими у момент вторгнення?

3. Які населені пункти України чинили тривалий опір окупантам?

 

2. Заходи мобілізації та евакуації

Робота з поняттями

Мобілізація — приведення чого-небудь до активного стану, зосередження сил та засобів щодо досягнення мети (в даному випадку перемоги).

Евакуація — перебазування основних засобів виробництва до східних районів СРСР.

 У перші місяці війни до лав Червоної армії у 16 областях України було мобілізовано 2 млн 515 тис. осіб. До кінця 1941 р. до народного ополчення вступило 1,3 млн осіб. У липні 1941 р. у винищувальних загонах вже налічувалося близько 159 тис. осіб. До східних районів СРСР евакуйовано понад 550 великих підприємств 30 галузей промисловості (після визволення повернулося лише декілька), 30 тис. тракторів, 125 млн пудів зерна та іншого продовольства, 6 млн голів худоби. Евакуйовано установи Академії наук УРСР, 70 вузів, 50 театрів. Виїхало 3,5 млн осіб. Усе, що не підлягало евакуації, передбачалося знищити.

 

Запитання

1.     Яку роль відіграли мобілізаційні та евакуаційні заходи у підвищенні обороноздатності СРСР?

2.     Чи виправданою була тактика «випаленої землі», застосована радянським командуванням?

 

3.     Причини поразок 1941—1942 рр.

1)    Жорстка централізація військової влади, брак ініціативи.

2)     Низькі темпи переозброєння.

3)    Знищення військових оборонних споруд старого кордону СРСР.

4)    Неправильне визначення напрямку головного удару німецьких військ.

5)    Відсутність військових планів ведення оборонних боїв.

6)    Неправильне розташування військ (склади, аеродроми розміщувалися близько до кордонів і були швидко захоплені німецькими військами).

7)    Радянська військова доктрина, яка передбачала війну на чужій території.

8)    Репресії командного складу збройних сил

9)    Людський фактор

 

Запитання

Які з наведених причин були основними?

Чим можна пояснити велику кількість втрат людей і техніки радянськими військами?

Який вплив на цивільне населення мали поразки радянських військ на початку війни?

 ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 Домашнє завдання

Опрацюйте відповідний матеріал підручника (§34-35).

Радянізація західних областей України

Радянізація західних областей України

 

План

1. Встановлення радянської влади в Західній Україні

2. Становище України в 1939-першій половині 1941 рр.

 

1. Яка подія ввійшла в історію під назвою «золотий вересень?

2. Як змінилися кордони українських земель напередодні війни?

 

1 Встановлення радянської влади в Західній Україні

  Процедура приєднання

17 вересня 1939 р. – вступ радянських військ на територію Галичини і Західної Волині

Жовтень 1939 р. — вибори в Народні Збори Західної України.

Листопад 1939 р. — звернення Народних Зборів до Верховної Ради СРСР про включення Західної України до складу УРСР.

Червень 1940 р. — радянський уряд звернувся до Румунії з вимогами передати Північну Буковину і Бессарабію.

Серпень 1940 р. — рішення Верховної Ради СРСР про включення до УРСР Північної Буковини.

 

Робота з поняттями

Радянізація — насильницьке насаджування норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, що були характерні для тоталітарного режиму в Радянському Союзі на західноукраїнських землях.

Депортація — вигнання, заслання; примусове виселення цілих народів із місць їхнього постійного проживання. 

  Процес радянізації неоднозначно сприймався місцевим населенням. Врешті, загалом позитивне ставлення до радянської влади змінилося її категоричним несприйняттям.

Заходи радянізації
Позитивні	Негативні
Розподіл земель поміщиків та осадників між селянами Націоналізація підприємств, різке скорочення безробіття Запровадження безоплатних медичних послуг та загальної освіти Вільний доступ до вищої освіти Обмежена українізація	Початок колективізації Залучення на керівні посади вихідців з інших регіонів СРСР Ліквідація і заборона українських політичних, громадських і культурних організацій Антирелігійна кампанія Масові репресії і депортації

 

Запитання

Якими методами здійснювалась радянізація? 

 

2. Становище України в 1939-першій половині 1941 рр.

 Основні характеристики

·        Збільшення чисельності армійських підрозділів, що дислокувалися в Україні;

·        Зростання кількості військових підприємств;

·        Будівництво оборонних споруд на новому кордоні;

·        Зміцнення трудової дисципліни

 

Запитання

Про що свідчить запровадження даних заходів?

 

Запитання

1. У результаті яких дій західноукраїнські землі увійшли до складу УРСР?

2. Назвіть позитивні та негативні наслідки радянізації на західноукраїнських землях.

3. Яке місце УРСР посідала в загальносоюзному виробництві?

Домашнє завдання

§32-33 (с. 196-201)