Політика «воєнного комунізму». Червоний терор

 Політика «воєнного комунізму». Червоний терор

 

Відхід німців став не лише причиною краху гетьманату, але й залишив Україну без захисту перед основним зовнішнім ворогом. Більшовики відмовились від виконання Брест-Литовського договору і розпочали новий етап агресії проти України. Почалася друга російсько-українська війна.

 

План

1. Друга війна більшовиків з УНР
2. Запровадження радянської державності
3. Політика воєнного комунізму

 

1. Друга війна більшовиків з УНР

В кінці 1918 – на початку 1919 р. в Україні відновилися бойові дії. Тривали антигетьманські повстан­ня, при владі затверджується Директорія, здійснюється окупація військами Антанти Півдня України. Також починають наступ в Укра­їну й радянські війська, які на початку 1919 р. зайняли: 3 січня — Харків, 12 січня — Чернігів, 19 січня — Полтаву, 27 січня — Катери­нослав, 5 лютого — Київ, 18 березня — Вінницю, 10 березня — Херсон, 15 березня — Миколаїв, 6 квітня — Одесу. Тим самим на квітень 1919 р. на більшості території України було знову встановлено Радянську владу.

 

Християн Раковський
Голова РНК УСРР

Запитання

1. Що стало причиною відновлення агресії більшовиків?

2. Чим пояснюються успіхи більшовицьких військ на початку 1919 р.?

 

2. Запровадження радянської державності

6 січня 1919 р. більшовики вдруге проголосили радянську владу в Україні. За радянської влади держава дістала нову назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка, яка була закріпле­на у першій Радянській Конституції УСРР, затвердженій у березні 1919 р. Вищим органом законодавчої влади став Всеукраїнський з’їзд Рад та його виконавчий орган — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), головою якого з 1919 р. було призначено Г. І. Петровського. Уряд у січні 1919 р. було перейменовано на Раду Народних Комісарів, її очолив X. Раковський. На місцевому рівні діяли військово-революційні комітети — ревкоми. Процес виборів до Рад контролювався з боку ревкомів. На селі створювалися комітети бідноти, які виконували ті самі функції, що і ревкоми.

Намагаючись насадити свою владу, більшовики широко застосовували «червоний терор».

 

УСРР 1920-ті рр.

Робота з поняттям

Червоний терор — масовий терор, здійснюваний більшовиками проти широких соціальних груп, що були проголошені «класовими ворогами» або були звинувачені в «контрреволюційній» діяльності.

Дії червоногвардійців в Україні вирізнялися особливою жорстокістю. Наприклад, Харківське ЧК використовувало скальпування і «знімання рукавичок з кистей рук», у Полтаві і Кременчузі священнослужителів саджали на кіл. У Катеринославі застосовували розп’яття й побиванння камінням, в Одесі офіцерів прив’язували ланцюгами до дошок, смажили або розривали навпіл колесами лебідок, або опускали по черзі в казан з окропом й у море. За 7 місяців 1919 р були розстріляні, наприклад, Київською ЧК 825 чоловік.

 

Запитання

1. Коли проголошено УСРР?

2. Назвіть вищі органи влади в УСРР.

3. Що таке «червоний терор», якими методами він здійснювався?

 

3. Політика «воєнного комунізму»

Воєнний комунізм – система внутрішньополітичних заходів, здійснених більшовиками у 1919-1921 рр. з метою зосередження в своїх руках всіх ресурсів України, укріплення радянської влади та забезпечення армії в умовах громадянської війни.

Сутність політики «воєнного комунізму» становила спроба прискореними темпами перейти до нового комуністичного суспільства. Досягнення цієї мети пов’язувалося з революційним насильством, застосовуючи найжорстокіший терор.

 

Основні заходи «воєнного комунізму»

1. Націоналізація підприємств

2. Державний контроль над виробництвом

3. Трудова повинність, трудові мобілізації

4. Скасування товарно-грошових відносин

5. Зрівняльний розподіл продуктів за картками

6. Заборона приватної торгівлі

7. Вилучення надлишків сільськогосподарської продукції (продрозкладка)

8. Початок колективізації сільського господарства

 

Запитання

1. Чому було запроваджено «воєнний комунізм»?

2. Які його основні заходи?

3. До яких наслідків вони мали б призвести?

 

Наслідки політики «воєнного комунізму»

1. Руйнування ринкових відносин

2. Обмеження суверенітету республіки

3. Придушення приватної ініціативи

4. Зниження продуктивності праці

5. Розширення репресій

6. Активізація повстанського руху

 

Навесні 1919 р. країну охопила хвиля стихійного селянського руху, спрямованого проти продрозкладки та примусового створення колгоспів. Селянські виступи на початку весни поступово переросли у широкомасштабне селянське антибільшовицьке повстання. Уряд УСРР контролював тільки міста. На хвилі антибільшовицьких виступів активізували діяльність загони отаманів Махна, Зеленого, Ангела та інших. Часто вони встановлювали контроль над цілими повітами. Антибільшовицький опір став однією з вагомих причин, які не дозволили більшовикам утриматись в Україні 1919 року.

 

Запитання

1. Чому радянська влада повернулася в Україну

2. Які основні причини запровадження «червоного терору» і «воєнного комунізму»?

3. Які наслідки мали ці програми для більшовицької влади в Україні?

 Презентація

Домашнє завдання

§ 12 с. 73-75