Початок радянсько-німецької війни. Окупація України

                            Початок радянсько-німецької війни. Окупація України

 

План

1. Вторгнення військ Німеччини оборонні операції 1941-1942 р.

2. Заходи мобілізації та евакуації

3. Причини поразок 1941—1942 рр.

 

 1. Вторгнення військ Німеччини оборонні операції 1941-1942 р.

22 червня 1941 р. війська Німеччини перейшли кордон, розпочавши дії згідно плану «Барбароса». Вони розраховували на тактику бліцкригу (блискавичної війни) 

 

 Український напрям за планом «Барбаросса», був одним із найголовніших. Гітлерівське керівництво ставило за мету якомога швидше оволодіти розвинутою економічною базою УРСР, її багатими сировинними й паливними ресурсами, щоб, з одного боку, послабити військово-промисловий потенціал СРСР, а з іншого — зміцнити власну воєнну машину за рахунок використання економічних можливостей України, створити вигідний плацдарм для подальшого розгортання воєнних дій і перемоги над Радянським Союзом.

Дата	Операція
23-29 червня 1941	Танкова битва в районі Луцьк-Рівне-Дубно-Броди
5 липня-19 вересня 1941	Оборона Києва  (83 дні)
16 жовтня 1941	Захоплення Одеси (73 дні оборони)
30 жовтня 1941-4 липня 1942	Оборона Севастополя (250 днів)
22 липня 1942	Захоплення м. Свердловськ (повна окупація України)

 

Наступ групи армій "Південь" у 1941-1942 рр.

Запитання

1. Коли німецькі війська вторглися в Україну?

2. Чи мала місце значна перевага німецьких військ над радянськими у момент вторгнення?

3. Які населені пункти України чинили тривалий опір окупантам?

 

2. Заходи мобілізації та евакуації

Робота з поняттями

Мобілізація — приведення чого-небудь до активного стану, зосередження сил та засобів щодо досягнення мети (в даному випадку перемоги).

Евакуація — перебазування основних засобів виробництва до східних районів СРСР.

 У перші місяці війни до лав Червоної армії у 16 областях України було мобілізовано 2 млн 515 тис. осіб. До кінця 1941 р. до народного ополчення вступило 1,3 млн осіб. У липні 1941 р. у винищувальних загонах вже налічувалося близько 159 тис. осіб. До східних районів СРСР евакуйовано понад 550 великих підприємств 30 галузей промисловості (після визволення повернулося лише декілька), 30 тис. тракторів, 125 млн пудів зерна та іншого продовольства, 6 млн голів худоби. Евакуйовано установи Академії наук УРСР, 70 вузів, 50 театрів. Виїхало 3,5 млн осіб. Усе, що не підлягало евакуації, передбачалося знищити.

 

Запитання

1.     Яку роль відіграли мобілізаційні та евакуаційні заходи у підвищенні обороноздатності СРСР?

2.     Чи виправданою була тактика «випаленої землі», застосована радянським командуванням?

 

3.     Причини поразок 1941—1942 рр.

1)    Жорстка централізація військової влади, брак ініціативи.

2)     Низькі темпи переозброєння.

3)    Знищення військових оборонних споруд старого кордону СРСР.

4)    Неправильне визначення напрямку головного удару німецьких військ.

5)    Відсутність військових планів ведення оборонних боїв.

6)    Неправильне розташування військ (склади, аеродроми розміщувалися близько до кордонів і були швидко захоплені німецькими військами).

7)    Радянська військова доктрина, яка передбачала війну на чужій території.

8)    Репресії командного складу збройних сил

9)    Людський фактор

 

Запитання

Які з наведених причин були основними?

Чим можна пояснити велику кількість втрат людей і техніки радянськими військами?

Який вплив на цивільне населення мали поразки радянських військ на початку війни?

 ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 Домашнє завдання

Опрацюйте відповідний матеріал підручника (§34-35).