«Оксамитові революції» в країнах Центрально-Східної Європи

 

«Оксамитові революції» в країнах Центрально-Східної Європи

 

 

План

1.      Передумови революцій

2.      Перебіг та особливості революцій

3.      Результати революцій у ЦСЄ

 

1.      Передумови революцій

Незважаючи на поразку революцій 50-60-х рр., комуністичні режими в ЦСЄ так і не змогли повністю придушити опозицію. Кризові явища в економіці та соціальній сфері у 70-80-х рр. ще більше послабили тоталітарні режими в регіоні. Проте доки місцеві комуністи відчували підтримку СРСР похитнути їх владні позиції не вдавалося. В кінці 80-х всім стало зрозуміло, що втративши цю підтримку комунізм в ЦСЄ приречений…

Передумовами революційних подій стали:

1. Кризові явища в суспільстві у 70-80-х рр.

2. Економічне відставання від країн Заходу

3. Активізація опозиції

4. Зміна влади в СРСР, початок лібералізації, зменшення тиску на країни ЦСЄ

 

Запитання

Який чинник був найважливішим для початку демонтажу комунізму в ЦСЄ? Чому?

 

2.      Перебіг та особливості революцій

Робота з таблицею

Спільні риси	Особливості
Розгорталися майже одночасно (1989-1992 рр.) Рушійні сили – робітники та інтелігенція Спільна мета – ліквідувати тоталітаризм Проходили в основному мирно у вигляді масових страйків, демонстрацій, акцій протесту Прихід до влади опозиційних сил	Різна тривалість В Румунії революція здійснена шляхом збройного повстання В Югославії революція супроводжувалася розпадом держави (тривав до початку ХХІ ст.)

 

Запитання

Чим можна пояснити вказані особливості революцій?

 

 

 

3.      Результати революцій у ЦСЄ

Внаслідок революцій в державах Центрально-Східної Європивідбулися наступні явища:

 

1.      Крах комунізму в Європі, ліквідація РЕВ і ОВД

2.      Зміни на карті Європи (об'єднання Німеччини (1990), поділ Чехо-Словаччини(1993), розпад Югославії (1991-2008)

3.      Економічна відсталість країн регіону

4.      Докорінна зміна зовнішньої політики держав регіону

5.      Розширення ЄС і НАТО за рахунок держав ЦСЄ

 

Запитання

1.      Виділіть позитивні та негативні наслідки «оксамитових революцій»

2.      Як вплинули «оксамитові революції» на міжнародну ситуацію в Європі?

3.      Що спільного в розвитку революцій в державах ЦСЄ?

4.      Перерахуйте їх відмінні риси

 

Домашнє завдання

Опрацювати § 13-15 (Ладиченко Т.В. «Всесвітня історія 11 кл.»). Заповнити таблицю: «Розпад Югославії»

Назва новоутвореної держави	Рік виникнення

Антикомуністичні виступи 50-60-х рр.

 Антикомуністичні виступи 50-60-х рр.

 

План

1. Тоталітарні режими в Центрально-Східній Європі
2. Наростання кризових явищ. Початок лібералізації
3. Революції в Угорщині і Чехословаччині

 

Встановлення режимів «народної демократії», яке відбулося під впливом СРСР значно змінило політичне і економічне життя держав ЦСЄ. Проте сліпе копіювання радянської моделі суспільного і державного устрою призвело до системної кризи в регіоні і, як наслідок, - до спроб переходу до справжньої демократії. На жаль, комуністичні сили за збройної допомоги СРСР зуміли зберегти владу і вплив на держави регіону.

 

 1.      Тоталітарні режими в Центрально-Східній Європі

1. Однопартійна система.

2. Обмеження громадянських свобод

3. Контроль комуністичних партій над державними органами та суспільним життям.

4. “Культи особи” місцевих вождів:

Б. Берута — у Польщі; Й. Броз Тито — в Югославії; К. Готвальда — у Чехо-Словаччині;

Г. Георгіу-Деж — у Румунії; М. Ракоші — в Угорщині;

5. Розширення повноважень силових структур.

6. Репресії проти опозиційних діячів.

7. Націоналізація промисловості і торгівлі.

8. Індустріалізація і примусова колективізація.

9. Здійснюється ідеологізація культури, науки, освіти.

10. Була запроваджена політична цензура.

11. Посилення економічного і політичного контролю над регіоном з боку СРСР через створення РЕВ (1949) і ОВД (1955).

 Запитання

1.      Які основні ознаки комуністичних режимів у регіоні?

2.      Чи можна вважати ці заходи скопійованими зі сталінської моделі державної організації?

 

2.      2.. Наростання кризових явищ. Початок лібералізації.

Непопулярні заходи комуністів викликали невдоволення і протести з боку громадян. Але доки держави ЦСЄ жорстко контролювалися з боку СРСР ці протести не набували масового характеру і швидко локалізовувалися. Проте смерть Сталіна, початок лібералізації в СРСР та економічні і політичні досягнення країн Заходу спричинили до наростання протестних настроїв. Стало зрозуміло, що комуністичні уряди неспроможні забезпечити населенню достойний рівень життя і не збираються дотримуватися задекларованих прав громадян.

 

Прояви лібералізації

Послаблення політичного терору, зменшення тиску на селянство, розвиток виробництва товарів широкого вжитку, лібералізація у сфері культури.

 

Запитання

1.      Якими були причини лібералізації?

2.      В чому вона проявилася?

 

3.      3. Революції в Угорщині і Чехословаччині.

Лібералізація в СРСР призвела до змін в державному керівництві Угорщини. Головою уряду призначено І. Надя, який вважався спеціалістом з аграрних питань.

 

Основні заходи уряду І. Надя

Прискорення с/г виробництва, збільшення товарів масового споживання, зупинка насильницької колективізації, зниження податків, по слабшання політичного терору, заяви про вихід Угорщини з РЕВ і ОВД і налагодження співпраці з Заходом.

 

Запитання

1.      Як вказані заходи могли вплинути на настрої населення.

2.      Яку реакцію вони викликали в керівництва СРСР?

 

Партійне керівництво під тиском СРСР почало гальмувати реформи, що викликало студентську демонстрацію 23 жовтня 1956 р., яка переросла в революцію. Реакцією на ці події стало введення радянських військ у Будапешт 4 листопада, ув'язнення І. Надя і призначення главою уряду Я. Кадара.

За подібним сценарієм розвивалися події через 12 років у Чехословаччині. На початку 1968 р. партійне керівництво на чолі з А. Дубчеком започаткувало серію реформ.

 

Основні положення програми реформ А. Дубчека

«Соціалізм з людським обличчям», демократизація політичного життя, свобода ЗМІ, федералізація, ринкова економіка.

Період реформ отримав назву «Празька весна». Боячись підриву основ комуністичного ладу, 21 серпня 1968 р. держави ОВД ввели свої війська в Чехословаччину і силою відновили прорадянський режим.

 

Запитання

1.      Які заходи проводилися ліберальними керівниками Угорщини і Чехословаччини? Що в них спільного?

2.      У чому причина такої реакції комуністичних режимів на перетворення в цих країнах?

3.      Назвіть причини революцій в Угорщині і Чехословаччині.

4.      Який вплив на ці революції мали події в СРСР і країнах Заходу?

5.      Проведіть аналогії з революціями в ЦСЄ і подіями в Україні 2013-2014 рр.

 Презентація

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал § 12 (Ладиченко Т.В. «Всесвітня історія 11 кл.»).

Наслідки війни для країн Центрально-Східної Європи

 Наслідки війни для країн Центрально-Східної Європи

 

 

План

1.      Наслідки війни для країн Центрально-Східної Європи

2.      Встановлення комуністичних режимів

 

Пригадаємо, як складалася доля основних держав регіону в процесі війни:

Чехословаччина – розчленування в 1938-1939 рр., окупація Німеччиною;

Польща – Окупація Німеччиною та СРСР в 1939 р.;

Угорщина, Румунія, Болгарія – союзники Німеччини, поразка у війні, перехід на сторону Антигітлерівської коаліції;

Югославія – окупація Німеччиною в 1941 р.

 

Хоча воєнний шлях різних країн регіону досить відрізнявся, у перші повоєнні роки їх чекала однакова доля – вони підпали під вплив СРСР, в них відбулося формування комуністичних режимів, які були при владі більше 40 років. Як це сталося і чи можна було уникнути такого розвитку подій ми дізнаємося на цьому уроці.

 

 

1.      Наслідки війни для країн Центрально-Східної Європи

Країни Східної Європи внаслідок розгрому фашистської Німеччини були визволені військами Радянської Армії.Післявоєнна ситуація в Центрально-Східній Європі характеризувалася напруженістю соціальних, етнічних,  економічних  і політичних  відносин. Це було пов’язано  з фізичною  та психологічною втомою населення, страхом перед майбутнім, соціально-економічною виснаженістю внаслідок участі у війні, розміщенням радянських окупаційних військ на території країн.

Запитання

Які ізкраїн Центрально-Східної Європизазналинайбільшихлюдськихвтратуроки

Другоїсвітовоївійни?Відякихобставин,наВашудумку,залежалимасштаби

жертвуцихдержавах?

 

2.      Встановлення комуністичних режимів

Передумови:

·                Популярність серед широких верств населення східноєвропейських країн Радянської армії, яка визволила Європу від нацизму.

·                Комуністичні партії цих країн брали участь у русі Опору і сподівалися після розгрому фашизму при допомозі СРСР захопити владу.

·                Місцева буржуазія була ослаблена.

·                Наявність радянських військ на території Країн ЦСЄ.

·                Реалізація довоєнних планів Сталіна щодо поширення комунізму в Європі.

 

Формування комуністичних режимів в регіоні відбувалося в декілька етапів

1)        До влади в цих країнах прийшли Народні фронти, які складалися з кількох партій та організацій, орієнтовані на боротьбу з окупантами і пронімецькими режимами, за відновлення національної незалежності, демократичних свобод. Сформовані коаліційні уряди. Були ліквідовані фашистські партії та організації.Поновлювалася дія демократичних конституцій.У багатьох країнах поновлювали свою роботу парламенти.Створювалися нові органи місцевого управління — національні комітети. У деяких країнах ще зберігалася монархічна форма правління.

2)        Представники комуністів очолюють коаліційні уряди, які набувають все більше формального характеру. Різні організації прорадянського спрямування об'єднуються, а їх прихильники займають ключові пости в органах влади.

3)        Створення однопартійного уряду комуністів, обмеження, пізніше – заборона – діяльності опозиційних партій. Формування комуністичного режиму радянського зразка.

 

Формування комуністичних режимів у державах Центрально-Східної Європи

 

Активна участь комуністів у Русі опору під час війни

↓

Співпраця в коаліційних демократичних урядах

↓

Займання основних керівних посад в органах влади

↓

Створення комуністичного режиму радянського зразка

 

Доступившись до влади, комуністичні уряди почали втілювати в життя сталінську модель побудови соціалізму.У східноєвропейських країнах було проголошено встановлення диктатури пролетаріату у формі народної демократії за керівної ролі Комуністичних партій.

“Народна демократія” — це форма політичної організації суспільства, що утвердилася в країнах Центрально-Східної Європи і передбачала насильницьке знищення народно-демократичних форм правління і коаліційних урядів та заміну їх тоталітарними режимами “радянського зразка”.

Запитання

1.      Як сформувалися комуністичні режими в державах ЦСЄ?

2.      Чому демократичні держави Заходу не протидіяли цьому?

3.      Яка держава сприяла встановленню «народної демократії» в регіоні?

4.      З якою метою вона це робила?

5.      Чи могла за тих обставин доля Центрально-Східної Європи скластися інакше?

 

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал § 11 (Ладиченко Т.В. «Всесвітня історія 11 кл.»)

Україна на завершальному етапі війни

 Україна на завершальному етапі війни

 План

1. Повернення радянської влади в Україну
2. Рух опору в кінці війни
3. Ціна перемоги

 Дискусійне питання: «Чи було повернення радянської влади в Україну визволенням?»

 1.      Повернення радянської влади в Україну

В 1943-1944 рр. на територію України повертається радянська влада. Очікування людей: демократизація суспільства, реформування колгоспного ладу, покращення життя. Реальність: жорсткий громадський порядок, мінімальні умови для проживання, відновлено діяльність каральних органів, відбудова господарства силами жінок, підлітків, військовополонених.

Репатріація – повернення на Батьківщину військовополонених, переміщених осіб, біженців, емігрантів.

Частина вивезених німцями громадян не захотіла повертатися, тому прийнято рішення щодо примусової репатріації всіх, хто мав громадянство СРСР станом на 1вересня 1939 р.

 

Радянський плакат, присвячений репатріації

Запитання

1.      Які заходи проводив радянський режим після повернення в Україну?

2.      Чому не збулися очікування місцевого населення?

3.      Чому знадобилася примусова репатріація?

 

2. Рух опору в кінці війни

Роман Шухевич
Командувач УПА (1943-1950 рр.)

З поверненням радянської влади припиняє діяльність радянська течія Руху Опору .

Особливості діяльності УПА:

-          Розформування небоєздатних загонів, зменшення чисельності;

-          Перехід до дій малими групами;

-          Припинення боротьби проти німців;

-          Створення Української головної визвольної ради (червень 1944, кер. К. Осьмак)

-          Початок бойових дій проти радянської армії та каральних органів

Кирило Осьмак
Голова УГВР

Методи боротьби з УПА:

• Облави та арешти запідозрених у співпраці з повстанцями;
• Масові мобілізації до лав радянської армії;
• Ідеологічний тиск на населення;
• Дії спец загонів НКВС, переодягнених у повстанців;
• Здійснення радянізації;
• Проголошення амністії учасникам повстанського руху.

 Запитання

Який метод був найдієвіший у боротьбі з повстанцями?

З якою метою використовувалися спецгрупи?

Як їх дії впливали на мирне населення?

 

3. Ціна перемоги

Українці – одна з 2 європейських націй, яка брала участь у ІІ світовій війні від першого по останній її день. Понад 2 тис. герої РС; 32 – двічі; 1 - тричі

О. Берест керував групою солдатів, що встановила прапор перемоги над Рейхстагом

К. Дерев'янко підписав від СРСР акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. З 1 вересня 1939 р. українці в лавах польського війська чинили опір німцям. Близько 10 тис. з них загинули.

7 млн. в радянській армії, половина з них загинули

4 млн. загинули за 3 роки окупації

Україна у війні зазнала колосальних втрат.

 

Запитання

Який внесок зробили Україна і українці в перемогу над нацизмом?

Чому такі значні масштаби втрат?

Домашнє завдання

§ 39 (Н.М. Сорочинська; О.О. Гісем. «Історія України 10 кл.»)

Дати письмову відповідь на проблемне питання:

Чим для України стало повернення радянської влади (визволення чи зміна окупанта?)

Німеччина в міжвоєнний період

 

Німеччина в міжвоєнний період

 

План

1. Наслідки війни, Веймарська Республіка
2. Прихід до влади нацистів
3. Внутрішня політика А. Гітлера

 

 Наслідки війни, Веймарська Республіка

 9 листопада 1918 р. – початок революції, зречення Вільгельма ІІ.

Веймарська Конституція від 11 серпня 1919 р. стала початком існування Веймарської Республіки – демократична федеративна президентська республіка . Президентом обрано Ф. Еберта. З 1925 президент П. фон Гінденбург.

 Завдання

1. Визначте форму держави у Веймарській республіці.

2. З якими основними проблемами зіткнулася новостворена держава?.

  

2. Прихід до влади Нацистів

 За умов політичної нестабільності та економічного колапсу відбувається консолідація націонал-соціалістів (НСДАП) на чолі з Адольфом Гітлером. Першою спробою отримати владу став «пивний путч» в Мюнхені 9 листопада 1923 р.

Вибори до рейхстаґу 1928 р. нацисти програли. Причиною цього було покращення економічного становища Німеччини. У 1925 р. президентом республіки став фельдмаршал-монархіст П. Гінденбург. Світова економічна криза призвела до катастрофічних наслідків для Німеччини.

Причини зростання популярності НСДАП: економічна криза, часта зміна урядів, розчарування населення, падіння авторитету Веймарської Республіки).

На виборах 1932 р. нацисти набрали 33% голосів. 30 січня 1933 р. – Гітлер очолив уряд (прихід нацистів до влади).

 

Програмові цілі НСДАП

1. Об'єднання всіх німців у складі Великої Німеччини.

2. Скасування Версальського договору.

3. Вимога розширення території держави для забезпечення населення продуктами і місцем проживання.

4. Громадянами держави можуть бути тільки німці.

 Запитання

Чому в 30-х рр. нацистська партія користувалася значною підтримкою виборців?

 

3. Внутрішня політика А. Гітлера

-          Впровадження в державі нацистської диктатури;

-          Створення системи концтаборів;

-          Знищення політичних противників (Ніч довгих ножів 30 червня 1934 р.);

-          Ліквідація парламенту;

-          Обмеження прав євреїв (Нюрнберзькі закони 1935 р.);

-          Розширення діяльності силових структур СС (партійна охорона), гестапо (таємна поліція), СД (служба безпеки);

-          Відновлено загальну військову повинність, збільшено армію, початок відновлення видів ЗС, заборонених Версальським договором;

-          Збільшення кількості продукції, будівництво промислових об'єктів і доріг;

-          Розгортання соціальних програм.

 

Запитання

Виділіть позитивні і негативні зміни в житті населення Німеччини 30-х рр.

 1. Назвіть причини встановлення Веймарської республіки.

2. Яка форма правління існувала у Веймарській Республіці?

3. Охарактеризуйте причини приходу до влади нацистів.

4. У чому була схожість та відмінність у встановленні комуністичного режиму в СРСР і нацистського в Німеччині.

 Презентація

Домашнє завдання

§17 (Н.М. Сорочинська; О.О. Гісем «Всесвітня історія 10 кл.»); скласти порівняльну таблицю «Нацизм і фашизм»

Критерії порівняння	Нацизм	Фашизм
Основна мета
Спосіб приходу до влади
Заходи в економіці
Заходи в політичній сфері
Національна політика