Франція у міжвоєнний період
План
1)
Наслідки першої світової війни для Франції.
2)
Розвиток країни у 1920-х рр.
3)
Прояви економічної депресії.
4)
Прихід до влади і політика народного фронту.
1). Наслідки
Першої світової війни для Франції
Позитивні
наслідки війни:
Ø
Повернення Ельзасу
та Лотарингії, здобуття вугільних копалень Саарського басейну.
Ø
Отримання 52%
німецьких репарацій.
Ø
Набуття німецьких
колоній.
Ø
Збереження
традиційних галузей промисловості – ювелірної, легкої, парфумерної.
Ø
Глибокі структурні
зміни в економіці: нарощування потужностей металургійної промисловості,
подальша індустріалізація. Концентрація виробництва і капіталу.
Ø
Перетворення з
аграрно-індустріальної на індустріально-аграрну країну.
Негативні наслідки
війни:
Ø
Найбільше
постраждала від воєнних дій: 1 млн. 360 тис. вбитих, 2 млн. 800 тис. поранених;
матеріальні збитки – 200 млрд. золотих франків.
Ø
Втрата значної
частини капіталовкладень в Росії.
Ø
Перетворення з
країни кредитора на країну боржника.
Ø
Катастрофічне
падіння курсу франка та нестримний ріст інфляції.
Запитання
Охарактеризуйте
основні наслідки першої світової війни для Франції.
Як вони
відрізнялися від наслідків війни для Великобританії?
2). Розвиток
країни у 1920-х рр.
Події, що впливали на вибори |
Партії, що здобули перемогу |
Політичний блок, що перебував при владі |
Політична програма, яку намагалися провадити блоки, що
здобули перемогу у виборах |
Перемога у першій
світовій війні. |
Праві партії |
«Національна
блок» 1919–1923 |
Зменшення
втручання держави у економічне життя. Уникання соціальних
реформ. Придушення
страйкової і революційної боротьби. Закріплення за
Францією домінуючого становища у Європі. Вирішення
внутрішніх проблем за рахунок Німеччини. |
Провал Рурської
авантюри. |
Ліві та
центристські |
«Картель лівих»
1924–1925 |
Запровадження
прогресивного прибуткового податку. Контроль держави
над провідними галузями економіки. Відмова від
жорстокого ставлення до Німеччини. Встановлення
дипломатичних відносин з Росією. |
Фінансова криза
та колоніальні війни. |
Праві та центристські партії |
Партія
«національна єдності» 1926–1928 |
Боротьба з
інфляцією. Скорочення
державних витрат за рахунок скорочення бюрократичного апарату. Збільшення
податків для дрібних власників. Надання пільг
великим підприємцям. Надання допомоги
у зв’язку з безробіттям. Упровадження
пенсій по старості, допомоги у разі інвалідності, хвороби, вагітності. Прийняття пакту
Бріана-Келлога . Створення єдиної
Європи. |
Зміна виборчого
закону |
Праві партії |
1928–1932 |
Запитання
Назвіть причини економічного піднесення Франції у 1920 –х рр.
3) Прояви
економічної депресії.
Короткий період відносної
економічної стабільності змінився наприкінці 1930 р. глибокою кризою, що
настала пізніше, ніж у інших країнах. Спад промислового виробництва і
зовнішньої торгівлі був не таким глибоким, як у США або Німеччині, але
тривалішим, ніж у інших країнах Заходу.
У розвитку криза можна помітити
два кульмінаційні моменти – 1932 і 1935 р. Криза згубно позначилася на стані
с/г виробництва: ціни на с/г продукти зменшились удвічі, утворилися «ножиці»
цін, с/г виробництво стало збитковим. Розорення передусім загрожувало дрібним
фермерам, а також дрібним торговцям, ремісникам, дрібним підприємцям.
Економічна криза відбилася на
політичній стабільності суспільства. Більшість представників великого капіталу
вбачали вихід із кризу у сильній владі та державному регулювання економіки.
Соціалісти вважали за необхідне націоналізувати банки і поставити їх під
державний контроль, створити органи управління і регулювання, фіксувати ціни і
рівень заробітної плати. Фашистські організації закликали до абсолютної
централізації влади та економіки й запровадження диктаторських засобів
управління.
На виборах 1932 р. коли
невдоволення політикою правих кабінетів досягло апогею. Перемогу здобув блок
соціалістів та радикалів. Проте і в 1932-1934 рр. тривала часта зміна кабінетів
нового блоку. За цей час при владі побувало 5 урядів лівих партій, що
підкреслювало нестабільність обстановки в країні.
Запитання
Як економічна криза у Франції позначилася на економічному
та політичному розвиткові?
Охарактеризуйте французький фашизм, чому він не знайшов
значної підтримки серед населення?
4). Прихід до влади
і політика Народного фронту.
Народний фронт – об’єднання демократичних сил (соціалістів, радикалів, комуністів) Франції проти фашизму, створене 1935 р.
Лідери уряду: соціаліст Л. Блюм, радикал Е. Даладьє.
Передвиборча
програма:
·
Боротьба з фашизмом
та тероризмом.
·
Захист політичних
свобод. Дотримання прав профспілок.
·
Демократизація
системи освіти.
·
Свобода засобів
масової інформації.
·
Ліквідація
наслідків кризи, боротьба з монополіями.
·
Націоналізація
важливих підприємств і банків.
·
Введення
40-годинного робочого тижня, збільшення допомоги безробітним.
·
Плановість розвитку
економіки, оздоровлення фінансової системи.
·
Підтримка с/г.
Діяльність
Народного фронту:
ü
Роззброєння та
розпуск фашистських організацій.
ü
Націоналізація
військової промисловості.
ü
Встановлення
державного контролю над Французьким банком.
ü
Підвищення
заробітної плати, пенсій та допомоги з безробіття.
ü
зобов’язання
підприємців укласти колективні договори з профспілками.
ü
Встановлення
40-годинного робочого тижня.
ü
Запровадження
двотижневих оплачуваних відпусток.
ü
Організація
громадських робіт.
ü
Надання кредитів
дрібним підприємствам.
ü
Скуповування зерна
у селян за підвищеними цінами.
ü
Зростання податків.
ü
Підписання
Мюнхенської угоди, що призвела до розчленування Чехословаччини.
Запитання
З’ясуйте причини появи Народного фронту.
Чи можна вважати закономірним розпад Народного фронту?
Після повоєнного економічного
спаду у середині 1920-х рр. Франція вступила у період економічної стабілізації
та піднесення. Окрім загальних тенденцій, які визначали розвиток економіки
провідних країн світу, на економіку Франції впливала низка додаткових факторів.
Політична боротьба розгорталась
між правими і ліво-центристськими партіями, які відстоювали протилежні погляди.
У другій половині 1930-х рр. на хвилі боротьби із радикальними рухами до влади
прийшли партії народного фронту, але протиріччя між його лідерами не дали змогу
повністю убезпечити державу від суспільних протиріч. Прорахунки у зовнішній
політиці призвели до окупації країни гітлерівськими військами у 1940 р.
Домашнє завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар