Великобританія у міжвоєнний період

                                   Великобританія у міжвоєнний період

1.     Наслідки Першої світової війни та реформи Ллойд-Джорджа.

2.     Перший лейбористський уряд. Повернення до влади консерваторів.

3.     Економічна криза 30-х років.

4.     Створення Британської співдружності.

 1.     Наслідки Першої світової війни та реформи Ллойд-Джорджа.

Під час війни Велика Британія зазнала значних збитків. Людські втрати складали 743 тис. загиблих і 1,7 млн. поранених. Виробництво скоротилось на 20%, країна перетворилася з кредитора на боржника. Життєвий рівень населення різко знизився. Все це викликало розкол у суспільстві. Одна частина прагнула повернення до давніх англійських цінностей, вважаючи, що саме відхід від них спричинив таку ситуацію. Виразником інтересів таких громадян була консервативна партія. Інша частина суспільства виступала за утвердження в країні нового, більш справедливого суспільного устрою. Ці громадяни підтримували лейбористську партію. Ліберали, які раніше були провідною політичною силою у Великобританії, були згодом відтіснені з політичної арени. На виборах 1918 р. лейбористи здобули 63 місця у палаті громад, зробивши перший крок для перетворення у найбільшу опозиційну партію країни.

Нестабільність у суспільстві змусила уряд Д. Ллойд-Джорджа вдатися до рішучих реформ:

·        Ліквідовано надзвичайні закони періоду війни.

·        Демобілізовано армію, скорочено воєнні витрати.

·        Підвищено зарплати і скорочено робочий тиждень до 40 годин.

·        Реформовано виборче право, ліквідовано майновий ценз. Надано право голосу жінкам, яким виповнилося 30 років.

·        Прийнято програму допомоги безробітним та будівництва дешевого житла.

·        Реформовано освіту (1918 – введено 8-річну, а 1921 – 9-річну обов’язкову безплатну освіту).

·        Надано статус домініону Ірландії (без 6 графств на півночі).

 Запитання

Які реформи було проведено урядом Д. Ллойд-Джорджа?

Як вони вплинули на внутрішнє становище країни?

 

2.     Перший лейбористський уряд. Повернення до влади консерваторів.

На парламентських виборах 1923 р. жодна з партій не спромоглася набрати достатньо голосів для сформування однопартійного уряду. Про коаліцію теж не вдалося домовитися. Англійською елітою було прийнято неординарне рішення: у січні 1924 р. було сформовано перший в історії країни лейбористський уряд, який очолив Р. Макдональд.

Заходи уряду лейбористів

Передвиборча програма лейбористів 1923 р.		Реально здійснено за період перебування при владі
Встановлення «справедливої» заробітної плати.
Введення податку на капітал.
Ліквідація безробіття.
Націоналізація шахт, капіталу, залізниць.
Розв’язання житлової проблеми.
Повернення країні «економічного благополуччя».
Забезпечення миру в усьому світі.
Встановлення дипломатичних відносин з СРСР.

 Політика лейбористів викликала неоднозначну реакцію в суспільстві. Під час виборів у жовтні 1924 р. консерватори залякували народ комуністичною загрозою і тим, що політика лейбористів може призвести до революції. Це принесло перемогу Консервативній партії. Новий уряд очолив С. Болдуїн.

 

Запитання

Чому лейбористська партія спромоглася витіснити лібералів з політичного життя країни?

Що завадило лейбористам реалізувати свою програму?

3.     Економічна криза 30-х років.

Однак і консерватори не домоглися стабілізації в державі. У 1926 р. відбувся багатомільйонний Загальний страйк гірників. Невдоволення населення призвело до поразки консерваторів на виборах 1929 р. Новий уряд знову сформував лейборист Р. Макдональд. Проте, вже у 1930 р. Великобританію охопила масштабна економічна криза. Рівень промислового виробництва знизився на 23%, швидкі темпи інфляції.

Після звернення короля, у 1931 р. Р. Макдональд сформував із лейбористів, консерваторів та лібералів коаліційний «національний» уряд, головним завданням якого стало подолання кризи. Новий уряд почав здійснювати в цьому напрямку рішучі заходи. Великобританія відмовилася від золотого забезпечення національної валюти з метою ліквідації бюджетного дефіциту. Посилилось державне втручання в економіку. Проводилася політика жорсткого протекціонізму. Уряд збільшив капіталовкладення у різні галузі економіки, особливо військову. Відбувалася жорстка боротьба з радикальними політичними течіями – фашизмом і комунізмом. В рамках цієї боротьби у 1934 р. прийнято закон про підбурювання до бунту, а в 1937 – акт про громадський порядок. У 1935 р. Р. Макдональда на посаді голови уряду знову змінив С. Болдуїн, а у 1937 р. уряд очолив Н. Чемберлен.

 Запитання

У чому полягали особливості економічної кризи у Великобританії?

 

4.     Створення Британської Співдружності.

Після Першої світової війни англійські домініони – Канада, Австралія, Південно-Африканський Союз, Ірландія та Нова Зеландія – прагнули звільнитися від британської опіки. Ігнорувати прагнення домініонів правлячі кола Великобританії не могли. До того ж домініони зробили вагомий внесок у боротьбу проти Німеччини, а створивши боєздатні збройні сили, вже самі могли подбати про свою безпеку. Домініони були допущені до роботи Паризької мирної конференції, підписали Версальський договір і, слідом за метрополією, стали членами Ліги Націй та активно впливати на зовнішню політику Великобританії.

Новий статус домініонів було закріплено на імперській конференції 1926 р. У її резолюції слово «імперія» було замінено на «співдружність», було закріплено рівноправність всіх її членів. У 1931 р. було прийнято Вестмінстерський статут. Він уточнював функції парламентів домініонів і скасовував закон, за яким рішення, винесені колоніальними парламентами не повинні суперечити англійським законам. Крім політичних, на імперських конференціях 1930-1932 рр. було врегульовано і економічні відносини між членами співдружності.

Запитання

Які зміни сталися у стосунках метрополії з домініонами?

Чим викликані такі зміни?

 

 Отже, особливостями розвитку Великобританії у міжвоєнний період були:

·        Домінування консервативних тенденцій.

·        Витіснення ліберальної партії лейбористами.

·        Демократизація і розширення виборчих прав.

·        Зміцнення парламентської монархії.

·        Остаточна втрата країною світової першості по всіх показниках розвитку.

·        Повільний економічний розвиток, структурна перебудова економіки.

·        Відносно незначний, порівняно з іншими країнами вплив економічної кризи.

·        Розвиток новітніх галузей економіки (автомобілебудівної, авіаційної, електротехнічної, хімічної) і занепад традиційних.

 

Домашнє завдання.

Опрацювати § 10 (Н.М. Сорочинська; О.О. Гісем «Всесвітня історія 10 кл.»); завершити заповнення таблиці (в конспекті).