Декларація про державний суверенітет України. Проголошення незалежності

 

Декларація про державний суверенітет України. Проголошення незалежності.

 

План 

1.     Декларація про державний суверенітет України.

2.     Спроба державного перевороту в СРСР та Україна.

3.     Проголошення незалежності України і референдум 1 грудня 1991 р.

 

1.     Декларація про державний суверенітет.

 

    Ідея національного відродження України  в кінці 80-х років заявляла про себе все активніше. Партійно-державне керівництво республіки не могло протистояти цим настроям. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю. Декларація складається із вступу та 10 розділів. Основні її положення:

§  Народ України становлять громадяни республіки всіх національностей;

§  Закріплено суверенітет, повноту і неподільність влади республіки на її території, незалежність і рівноправність в зовнішніх зносинах;

§  Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову;

§  Визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;

§  Гарантія права на вільний національно-культурний розвиток усіх національностей, що проживають на території України.

В той же час було санкціоновано укладання двосторонніх угод України з іншими союзними республіками і внесення до Конституції УРСР статті, що проголошувала верховенство законів УРСР над загальносоюзними.

Історичне значення Декларації: суверенітет було офіційно визнано необхідною умовою подальшого розвитку української нації; визначені основні напрями діяльності по досягненню реального суверенітету. Тобто ще в часи перебування України у складі СРСР було закладено основи її майбутньої незалежності. 18 липня 1990 р. новим головою ВР УРСР було обрано Л. Кравчука.

 

2.     Спроба державного перевороту в СРСР та Україна.

 Наміри Горбачова реформувати СРСР змусили його противників діяти. 19 серпня 1991 р. вони здійснили спробу державного перевороту, оголосили про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС-ГКЧП). ДКНС заявив про намір відновити в країні порядок і не допустити розпаду держави. Призупинялася діяльність політичних і громадських організацій, обмежувалися права громадян. В деяких місцевостях запроваджувався надзвичайний стан. Проте завдяки рішучим діям президента РРФСР Б. Єльцина та виступам на захист демократії десятків тисяч жителів Москви заколот провалився.

В Україні керівництво ЦК КПУ підтримало путч, намагалося схилити Голову ВР УРСР до визнання повноважень ДКНС. Проте Кравчук закликав до спокою і витримки і заявив, що будь-які зміни мають відбутися на основі закону, а для введення надзвичайного стану в республіці немає підстав. Не підтримали заколотників в Україні також військові та міліція. Деякі місцеві ради рішуче засудили переворот. Реакцією Української влади на спробу перевороту було скликання 22 серпня позачергової сесії ВР.

 

3.     Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991р.

 На позачерговій сесії ВР було розглянуто питання про політичну ситуацію в республіці Сесія прийняла доленосний документ – Акт проголошення незалежності України. Тим самим було покладено край  юридичному існуванню УРСР. На карті світу з’явилася суверенна держава – Україна. В атмосфері національного піднесення 4 вересня 1991 р. було прийнято рішення про підняття над будівлею Верховної Ради синьо-жовтого прапора.

Одночасно з прийняттям Акту проголошення незалежності України, згідно з чинним законодавством, було ухвалено рішення щодо проведення всеукраїнського референдуму з питання підтримки Акту. На плебісциті, який відбувся 1 грудня 90,32% громадян підтримали створення незалежної держави. Того ж дня було обрано першого президента держави. Набравши вже в першому турі 61,6% голосів Л. М. Кравчук.

8 грудня у Біловезькій Пущі, неподалік Мінська, президенти Л. Кравчук (Україна), Б. Єльцин (Росія) і С. Шушкевич (Білорусь) констатували, що СРСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування. Вони підписали угоду про створення Співдружності Незалежних держав (СНД), до якого Україна ввійшла на правах асоційованого члена.

 

Причини розпаду СРСР?

§  Обмеження прав союзних республік;

§  Неправильна національна політика;

§  Нездатність союзного керівництва подолати економічну кризу;

§  Процес демократизації сприяв зростанню національної свідомості і активізації національно-визвольних рухів;

§  Ідеологічна криза КПРС;

§  Втрата авторитету влади, особливо після заколоту 19 серпня 1991р.

 

Запитання

1)    Коли відбулась спроба державного перевороту в СРСР? Яку мету переслідували заколотники?

2)    Якою була реакція на заколот в Україні?

3)    Коли проголошено незалежність України?

4)    З якою метою проведено референдум 1 грудня 1991 р? Які його результати?

 Презентація

Домашнє завдання

§29 с. 190-193 (Хлібовська Г. Наумчук О. «Історія України 11 кл.»)