Політика, як суспільний феномен

 Політика, як суспільний феномен

В сучасному світі спостерігається значна політизація суспільства. Політика входить в усі сфери його життя. Поінформованість у сфері політичних процесів підвищує ефективність функціонування спільнот і впливає на планування життя людей. На цьому занятті ми ознайомимося з основами політичного життя суспільства і розглянемо основні політичні процеси, що відбуваються в світі. Політологія вивчає політичні інститути та норми «зверху», а соціологія — як ці інститути реально функціонують у суспільстві, як на них впливають різні соціальні групи «знизу».

1.  Предмет, об'єкт і основні поняття соціології політики

На певному етапі розвитку суспільства, коли засоби виробництва дозволяють здійснити перший поділ праці, виробити додатковий продукт, виникає приватна власність, що зумовлює появу соціальних спільностей з відмінними, а то й прямо протилежними інтересами. Для регуляції відносин та зв'язків між такими спільностями вже недостатньо усталених норм моралі, традицій та звичаїв. Природно виникає потреба в нових формах організації та регулювання поведінки соціальних спільностей, зв'язків і відносин між ними, тобто таких формах публічної влади, яка ніби стоїть над спільностями і над суспільством. Отже, виникає політика як контрольно-регулятивна сфера життєдіяльності суспільства.

Політика — це діяльність соціальних груп, індивідів здійснювати певний вплив на свідомість і поведінку суспільства з метою здійснення влади, забезпечення певних інтересів і потреб.

Соціологія політики — це галузь соціологічного знання, яка вивчає взаємодію між політичною сферою та суспільством, соціальними основами влади та політичною поведінкою людей. Об'єктом соціології політики є політична сфера суспільства у її взаємодії з іншими сферами (економічною, соціальною, духовною). Предметом - соціальні механізми формування, утримання та розподілу політичної влади, а також політична поведінка індивідів і груп.

Основні функції соціології політики:

Пізнавальна - накопичення знань про реальний стан політичних відносин.

Прогностична - створення моделей розвитку політичних подій (наприклад, моделювання результатів виборів).

Інструментальна - розробка рекомендацій для проведення виборчих кампаній чи оптимізації державного управління.

Політика має складну структуру, основними елементами якої є політична свідомість, політичні відносини, політичні організації.

Політична свідомість -— це усвідомлення людиною (соціальною спільнотою) суті та змісту політики, раціональне або нераціональне ставлення до неї. Це почуття,настрої, погляди, уявлення, інтереси, ідеї, ідеали, цінності, переконання. пов'язані зі ставленням соціальних спільностей до політичної влади, її завоювання, утримання і реалізації.

Політичні відносини — це стійкі політичні зв'язки і взаємодії, що формуються спільно з функціонуванням політичної влади. Це відносини між політичними діячами і масами, між політичною елітою і виборцями, між елітою і контр елітою, між діючою владою і опозицією, між лідерами і групами підтримки, між класами і соціальними групами з приводу завоювання, утримання і реалізації влади.

Політична організація — це сукупність державних і недержавних установ і організацій, що реалізують політичну владу, беруть участь у регулюванні взаємовідносин соціальних спільностей: політичні партії, громадські об'єднання, профспілки та різні творчі об’єднання, неформальні інституалізовані форми (мітинги, демонстрації, збори).

2. Соціальна природа влади та політична культура

Влада — це здатність і можливість індивідів чи груп здійснювати свою волю, визначати напрям діяльності інших людей.

Макс Вебер розробив класифікацію типів легітимного панування:

Традиційне - базується на вірі у святість звичаїв та законність влади тих, хто править згідно з традицією (монархія).

Харизматичне - спирається на виняткові особистісні якості лідера, його авторитет, героїзм чи святість (пророки, вожді, революційні лідери).

Раціонально-легальне - пов'язане з вірою в законність встановлених порядків і право керівників видавати розпорядження в межах закону (сучасні демократичні держави).

Влада в суспільстві зазвичай сосереджується в руках політичної еліти.

Політична еліта — це відносно невелика, привілейована група людей, яка зосереджує у своїх руках значний обсяг політичної влади та приймає стратегічні рішення.

Суспільство бере участь у здійсненні влади елітою згідно зі сформованою історично політичною культурою.

Політична культура - це система історично сформованих, сталих політичних уявлень, цінностей, орієнтацій і моделей поведінки, що визначають характер взаємодії громадян і влади.

Типи політичної культури:

Патріархальна - повна відсутність інтересу громадян до політичної системи, орієнтація на місцеві проблеми (племена, ізольовані громади).

Підданська - високий рівень усвідомлення влади, але низька власна активність. Людина чекає рішень від держави, не намагаючись на них вплинути.

Учасницька - громадяни прагнуть активно впливати на політику, брати участь у виборах, протестах та роботі партій.

Політична участь — діяльність громадян, спрямована на вибір політичних лідерів та формування державної політики.

Форми участі:

Конвенційні (законні): голосування на виборах, членство в партіях, петиції.

Неконвенційні (незаконні або радикальні): несанкціоновані мітинги, політичні бойкоти, пікетування, страйки.

Абсентеїзм — свідоме ухилення громадян від участі в політичному житті, насамперед від голосування на виборах. Причини: недовіра до кандидатів, апатія, відчуття безсилля щось змінити.

3. Держава, як соціальний інститут

Держава є предметом дослідження багатьох навчальних дисциплін, особливо правових наук. Соціологія політики займається державою з погляду суспільної зумовленості та суспільної ефективності функціонування державної влади. Держава склалася із пізніх форм общинно-племінного ладу і розвивалася протягом тривалого історичного періоду.

Держава як соціальний інститут — це центральний інститут політичної системи суспільства, який володіє монополією на легітимне насильство, управління суспільними справами та встановлення правових норм на певній території.

Ознаки держави як інституту:

Територіальна організація (влада поширюється на всіх людей, які проживають у межах кордонів держави).

Публічність влади (наявність особливого апарату управління та примусу).

Монополія на легітимне насильство (тільки держава має законне право застосовувати силу для підтримання порядку).

Право збору податків (формування бюджету для утримання державного апарату та реалізації соціальних програм).

Функції держави:

Внутрішні:

Інтегративна - згуртування різних верств суспільства, згладжування соціальних конфліктів та суперечностей.

Регулятивна - встановлення загальних правил функціонування суспільства (законів), контроль за їх виконанням.

Захисна - охорона прав, свобод, майна громадян та підтримання внутрішнього правопорядку.

Економічна та соціальна - перерозподіл ресурсів через податки, підтримка вразливих верств населення (пенсії, медицина, освіта).

Зовнішні:

Оборонна - захист суверенітету та територіальної цілісності від зовнішніх загроз.

Дипломатична - представництво інтересів суспільства на міжнародній арені.

Форма держави - сукупність способів і засобів здійснення влади політичною елітою, якій належить державна влада.

Форма держави залежить від форми правління, що визначається законодавчим шляхом (наприклад, монархія чи республіка, парламентська чи президентська система), державного устрою (унітарна, федерація, конфедерація), а також від політичного режиму (наприклад, демократичний, авторитарний, тоталітарний).

4. Політичні рухи

Політичні рухи — це такі громадські сили, які намагаються змінити існуючі умови чи закріпити їх шляхом впливу на уряд або ж шляхом боротьби за владу.

Види політичних рухів:

За соціальною базою	За ставленням до існуючого ладу	За ступенем організації
Класові	Консервативні (збереження існуючого стану)	Стихійні (короткочасні)
Міжкласові	Реформістські (поступова зміна шляхом реформ)	Слабо організовані
Позакласові (створені частиною класу, професійні, з декласованих елементів)	Революційні (різка зміна з поваленням існуючого ладу)	Високоорганізовані
	Контрреволюційні (повернення ладу, усуненого шляхом революції)

З високоорганізованих політичних рухів формуються політичні партії. Політична партія — це такий політичний рух, який має високий рівень організації, прагне до реалізації своїх цілей шляхом боротьби за владу чи за її здійснення, має політичну програму і зареєстрований в державних органах юстиції.

Залежно від статусу в політичній системі партії поділяються на урядові (провладні) та опозиційні; парламентські і непарламентські. У ХХ ст. з'явилися нетрадиційні типи партій, що сформувалися на базі соціальних рухів (екологічного, антивоєнного, жіночого…).

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Домашнє завдання

Оберіть будь-якого відомого історичного або сучасного політичного діяча.

До якого типу легітимного панування він належить (або які типи в ньому поєднуються)?

Яка політична культура в його державі?

З якими політичними рухами він взаємодіяв?

      Обґрунтуйте свою думку 3-4 конкретними фактами.