Культура найдавнішого населення України

 Культура найдавнішого населення України

1. Кам'яний вік на території України

Палеоліт (Давній кам'яний вік) на території Україну умовно датується  ~1 млн — 10 тис. років тому. Близько 1 мільйона років тому датують появу першої людської істоти (архантроп) на території України. Рештки її знайдено біля селища Королево на Закарпатті. Основою виживання під час чергового льодовикового періоду стає полювання на великих тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, бізонів). Для суспільства палеоліту характерне привласнювальне господарство (людина брала все готове від природи — мисливство, збиральництво). Відбувався перехід від первісного стада до родової общини - матріархату.

На Мізинській стоянці (Чернігівщина) знайдено залишки житла, спорудженого з кісток мамонтів, обтягнутих шкурами тварин, музичні інструменти (ансамбль ударних інструментів із розписаних кісток мамонта), прикраси з меандровим орнаментом (зигзагоподібний візерунок), фігурки пташок та жіночі статуетки («палеолітичні Венери»), що символізували культ родючості.

В печері Киїк-Коба (Крим) виявлено найдавніші поховання неандертальців (дорослого і дитини), що свідчить про перші усвідомлені уявлення про загробне життя.

Для періоду Мезоліту (Середній кам'яний вік): 10 тис. — 7 тис. років до н.е. характерне глобальне потепління, що призвело до вимирання мамонтів та спричинило кризу полювання. Об’єктами полювання стали дрібні та швидкі тварини (олені, кабани, птахи).

Винаходи:

Лук і стріли — революція в мисливстві, що дозволила полювати на відстані.

Човни та гарпуни — поява та розвиток рибальства.

Приручення собаки — перша домашня тварина, помічник на полюванні та охоронець.

Мікроліти — мініатюрних кам'яних пластин, які вставлялися в дерев'яні або кістяні основи (складені знаряддя).

Саме в ці періоди закладаються основи стародавніх релігій та світогляду:

Тотемізм — віра в надприродний зв'язок роду з певною твариною чи рослиною (тотемом).

Анімізм — віра в те, що вся природа є живою та має душу (духи лісу, річки, каменя).

Магія — обряди та заклинання, покликані вплинути на сили природи чи хід полювання.

Фетишизм — поклоніння предметам неживої природи, які наділяли магічними властивостями (амулети, обереги).

В період неоліту (VI–IV тис. до н.е.) відбулася так звана неолітична революція - перехід від привласнювального господарства до відтворювального. Людство вперше перестало залежати виключно від примх природи та навчилося самостійно виробляти їжу.

Ключові ознаки неоліту:

Осілий спосіб життя. (землеробство вимагало тривалого перебування на одному місці, з'являються постійні глинобитні чи дерев'яні будинки, утворюються перші постійні поселення).

Демографічний вибух. (стабільне харчування (каші, свіже молоко, м'ясо домашньої худоби) призвело до різкого зростання народжуваності та тривалості життя).

Винайдення кераміки. (посуд дозволив варити їжу (робити супи та каші), зберігати воду та зерно, захищаючи його від гризунів і вологи.Кожне плем'я прикрашало свій посуд унікальними візерунками (ямок, насічок, ліній), тому археологи розрізняють неолітичні культури за типами орнаменту).

Нові методи обробки каменю.  (шліфування, свердління та пиляння. Це дозволило створити якісні кам'яні сокири для вирубування лісів під пасовища та поля).

Поява текстилю. (винайдення прядіння та ткацтва. Люди навчилися робити нитки з вовни домашніх тварин та волокон льону чи конопель, створивши перший тканий одяг замість звіриних шкур).

Зміни у світогляді. (головним божеством стає Земля-Мати (втілення родючості, яка народжує врожай) та Сонце, від якого залежав цей врожай).

2. Енеоліт та феномен Трипільської культури

Протягом IV–III тис. до н.е. на території України тривав період енеоліту (мідно-кам'яний вік). В цей час люди знайшли та навчилися обробляти перший метал — мідь. Характерною особливістю цього періоду було існування трипільської культури. Першовідкривачем її став археолог Вікентій Хвойка у 1896 році.Назва походить від села Трипілля на Київщині, де було знайдено перші пам'ятки. Культура охоплювала величезну територію від Румунії та Молдови до Дніпра.

Заняття трипільців:

Орне землеробство (перелогова система господарювання);

Присадибне скотарство;

Виготовлення мальованої кераміки;

Ремесла (металургія, ткацтво)

Архітектура:

Протоміста;

Концентричне планування поселень;

      Двоповерхові будинки

3. Культура кочових народів раннього залізного віку

Кіммерійці (IX–VII ст. до н.е.):

Перші кочівники на території України, про яких згадують писемні джерела (Гомер, Геродот).

Майстри залізоробного ремесла.

Залишили по собі кам'яні стели (антропоморфні фігури без облич, але з чітко промальованою зброєю та поясом).

Скіфи (VII–III ст. до н.е.):

Потужне об'єднання племен.

Кургани— гробниці царів та знаті (Товста Могила, Солоха, Чортомлик).

«Звіриний стиль» у мистецтві: Зображення реальних та міфічних тварин (олені, пантери, грифони) у динамічних позах, що прикрашали зброю, кінську збрую та одяг. Золота пектораль із кургану Товста Могила (знайдена Борисом Мозолевським у 1971 році). Вона відображає скіфські уявлення про всесвіт (потойбічний світ тварин, земне життя людей та небесну сферу).

Три яруси пекторалі (модель всесвіту): Нижній ярус: Світ смерті та підземного царства (сцени шматування тварин грифонами й хижаками).Середній ярус: Рослинний світ (переплетені квіти та пагони — символ дерева життя). Верхній ярус: Світ живих людей (скіфи шиють одяг із овечої шкури, доять овець, навколо свійська худоба).

Сармати (III ст. до н.е. – IІІ ст. н.е.):

Військова культура.

Особлива роль жінки-воїна.

   Продовження традицій «звіриного стилю», але з використанням яскравої інкрустації кольоровим камінням (поліхромний стиль).

4. Культура античних міст-держав Північного Причорномор'я

У VII–VI ст. до н.е. греки (елліни) через перенаселення та пошук нових торговельних шляхів почали масово заселяти узбережжя Чорного моря.

Основні міста-держави (поліси) на території України:

Ольвія (Миколаївщина, гирло Південного Бугу).

Херсонес Таврійський (сучасний Севастополь, Крим).

Пантікапей (сучасна Керч, Крим).

Тіра (Білгород-Дністровський, гирло Дністра).

Греки повністю перенесли на українські землі архітектуру своєї батьківщини. Міста мали кам'яні оборонні мури, бруковані вулиці, водопровід та каналізацію. Храми удувалися з мармуру чи вапняку з величними колонами. Греки поклонялися своїм традиційним богам (Зевсу, Аполлону, Афродіті), але особливе місце посідав культ Ахілла Понтарха (Володаря Чорного моря), якого вважали покровителем колоністів.

Навіть прості громадяни міст уміли читати й писати, про що свідчать численні знахідки остраконів (глиняних черепків з написами, які використовували як записки або під час голосування). У полісах діяли гімнасії. Греки регулярно проводили атлетичні змагання, кулачні бої та біг. Відомо, що в Ольвії проводилися Ахіллеї — спортивні ігри на честь Ахілла. Спектаклі за п'єсами відомих грецьких авторів збирали повні театри. Кожне велике місто мало власну монету. Наприклад, в Ольвії випускали унікальні бронзові монети у формі дельфінів та великі круглі монети-асси із зображенням голови Медузи Горгони.

Ремесла: виготовлення кераміки та ювелірних виробів.

Міста-держави не ізолювалися від місцевого населення. Скіфська знать активно переймала грецьку мову, моду, купувала грецьке вино та посуд. Цей процес взаємопроникнення культур називають античним синкретизмом.

Критерій порівняння	Трипільці	Скіфи
Основне заняття
Тип житла
Особливість мистецтва

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Домашнє завдання

Скласти коротку порівняльну таблицю «Побут скіфів-кочівників та трипільців».