Фази службової кар'єри

 Фази службової кар'єри

1. Етапи кар'єрного розвитку

У розвитку кар'єри більшості працівників можна виділити декілька етапів:

Допрофесійний етап. На цьому етапі молода людина може навчатися, робить перші спроби почати кар'єру, проходить стажування, займається волонтерством. В цей період відбувається самопізнання, вибір первинного вектору діяльності, ідеалізація професії. Основним завданням допрофесійного етапу є здобуття базових знань, вмінь та навичок.

Етап становлення. Відбувається «входження» (пристосування) в професію, освоєння обов'язків, пошук «свого» місця в колективі та виробничому процесі. Особливістю етапу є часта горизонтальна мобільність за методом спроб і помилок. Це пояснюється формуванням у людини реалістичного погляду на ринок праці.

 Етап просування. Це пік професійної активності, характерні стрімка вертикальна кар'єра або набуття глибокої експертності. На цьому етапі працівник прагне до високого соціального статусу, стабільності та фінансової незалежності. Проте, саме на цей період припадає «криза середнього віку», відбувається переоцінка цінностей, існує загроза емоційного вигорання через рутину або надвисокі навантаження.

Етап збереження. Відбувається закріплення лідерських позицій, передача досвіду іншим. Працівник робить акцент на стабільності та якості. Зміст праці орієнтований на наставництво (менторство) та баланс між роботою та життям. У працівника може з'явитися страх технологічного відставання (якщо зупинити навчання) та конкуренції з боку молодих фахівців.

Етап завершення. Характерні підготовка до виходу на пенсію, зміна соціальної ролі в трудовому колективі та особистому житті. Відбувається осмислення власного професійного шляху, адаптація до вільного графіку (роль консультанта, фріланс, хобі-бізнес).

2. Фази кар'єри

На попередньому заняття ми з'ясували, що для ефективної праці надважливим фактором є мотивація. Саме для розробки методів мотивації працівників у соціології праці застосовується умовний поділ кар'єри середньостатистичного працівника на 7 фаз. Працівник, перебуваючи на кожній з цих фаз характеризується певними позитивними та негативними якостями. Розглянемо їх детальніше.

Фаза кар'єри	Основні ознаки	Позитивні риси	Негативні риси
І (16-22 роки)	Пошук напряму діяльності, основний стимул – незалежність від батьків	Береться за будь-яку роботу, проявляє старання	Низька дисципліна, відповідальність, часта зміна місця роботи
ІІ (22-29 років)	Становлення соціальної зрілості	Створення сталих стосунків у колективі, підвищення кваліфікації	Відволікається на особисті та сімейні проблеми
ІІІ (29-32 роки)	Період пошуку, початок кар'єрного зростання	Набуття досвіду, поява управлінських навиків	Зміна місця роботи та роду діяльності (якщо є розчарування)
ІV (32-39 років)	Стабілізація, усвідомлення своїх можливостей, аналіз помилок	Надійність, відповідальність, бажання розвинути кар'єру	Можлива активізація кар'єрних пошуків; прояви кар'єризму
V (39-43 роки)	Період вичікувань. Одні припиняють пошук, інші готують останню спробу щось змінити в кар'єрі	Відповідальність, кваліфікованість, досвід, висока працездатність	Непомірні амбіції, пошук кращих умов праці
VІ (43-55 років)	Активізація кар'єри, проба сил у інших видах діяльності, прагнення довести профпридатність	Високий авторитет в колективі, підвищення кваліфікації, поєднання видів роботи, залучення на керівні посади	Кардинальні зміни роду діяльності, часто – закінчення кар'єри
VІІ (понад 55 років)	Найкраще використання набутих знань і досвіду	Ефективні дії в складних ситуаціях, центр об'єднання колективу	Припинення вдосконалення, несприйняття змін, раціоналізації

3. Соціологія вільного часу

Кожна складова часу має своє призначення, соціально-економічний зміст, функції.

Суспільство зацікавлене у повній реалізації функцій, в оптимальному використанні фонду часу. Тому нині актуальним є науковий аналіз проблем, пов'язаних із характером і масштабом особистих та суспільних потреб у вільному часі, ступенем їх задоволення і виробленням на цій підставі соціальних прогнозів щодо використання вільного часу.

Соціологія вільного часу — галузь соціології, яка вивчає особливості поведінки особистості, соціальної групи чи спільноти у час, вільний від праці, навчальної діяльності, задоволення різноманітних фізіологічних потреб.          

Поняття «соціальний час» охоплює дві основні сфери життя людини і суспільства — виробничу і невиробничу.

Виробничий час є узаконеним обов'язком людини, яка повинна працювати, щоб задовольните свої потреби.

Неробочий час поділяється на час, пов'язаний з домашньою працею і побутовими справами, і час, спрямований на задоволення фізіологічних потреб (сон, споживання їжі тощо) та вільний час

Вільний час — складова соціального часу, звільнена від виробничих та побутових справ, яка охоплює сферу вільної діяльності людини.

Можна виділити такі функції вільного часу:

•    відновлення для продуктивної праці (рекреаційна);

•    розвиток особистості; задоволення потреб;

•    спілкування;

•    передача життєвого досвіду.

За способом використання вільного часу людей можна поділити на декілька типів, жоден з яких у чистому вигляді не існує.   

Перший тип представлений людьми, які прагнуть у вільний час максимально задовольнити свої духовні потреби у творчості.

Другий пов'язаний з пошуком у вільний час насамперед розваг.

Третій тип репрезентують люди, які віддають значну частину його домівці, сім'ї, дітям.

До четвертого належать люди, які основну частину вільного часу присвячують спорту. Представників п'ятого типу можна назвати активістами: майже весь вільний час вони віддають громадській роботі.

Представники шостого типу присвячують його передусім набуттю матеріальних благ.

Сьомий тип об'єднує людей, діяльність яких має відверто виражений антигромадський характер.

Восьмий тип становлять люди, які розглядають вільний час як втечу від життя.

Отже, вивчення вільного часу за допомогою кількісних методів дає уявлення лише про його структуру. А повне уявлення про вільний час дає комплексне вивчення його структури та змісту.

Раціональне використання вільного часу - поєднання видів занять, їх активних і пасивних форм, яке найефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичної, емоційної, інтелектуальної сфер життєдіяльності.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Домашнє завдання

Уявіть себе керівником трудового колективу та розробіть методи мотивації двох працівників, що перебувають на різних фазах кар'єри без залучення додаткових фінансових витрат з боку вашої організації.