Сучасна культура та її елементи

 Сучасна культура та її елементи

1. Поняття культури

Термін «культура» має досить широке значення, бо культурне охоплює соціальне в усіх його формах і впродовж усієї історії існування людства. Раніше цей термін трапляється тільки у словосполученнях, означаючи функцію чогось: вироблення правил поведінки, здобуття знань, досвіду. Своїм походженням слово «культура» — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування зобов’язане латинським словам Що означають вирощувати, обробляти землю, займатися землеробством. Отже, здавна під культурою розуміли всі ті зміни в навколишньому середовищі, які відбувалися під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами. При такому підході культуру можна розглядати як створену людиною «другу природу».

Культура — це сукупність матеріальних і духовних цінностей, символів, норм, вірувань та зразків поведінки, які створені людством, передаються від покоління до покоління та регулюють життя суспільства.

Явище культури включає в себе:

Матеріальну культуру - фізичні об'єкти, створені людьми (техніка, одяг, архітектура).

Нематеріальну (духовну) культуру - ідеї, вірування, знання, цінності, мова.

Культурні універсалії - спільні риси, притаманні всім суспільствам та виробленим ними культурам (наприклад, інститут сім'ї, релігійні ритуали, мова, заборона інцесту).

Культура людини та суспільства проявляється в наступних сферах життя:

ставлення людей до природи (передбачає гармонію зв’язків між людиною і природою);

ставлення до інших людей (має на меті оптимізацію міжособистісних, міжетнічних, міждержавних відносин, створення культурного клімату взаємовідносин у колективі, сім’ї, в побуті);

ставлення людини до самої себе (скероване на самопізнання, самовиховання, самовдосконалення, саморозвиток).

2.  Структура, форми і типи культури

Сучасна культура на всіх її рівнях базується на декількох основних елементах.

Мова як система знаків, наділених певним значенням, котрі використовуються для збереження, перетворення та передачі інформації.

Знаки та символи - умовні позначення, що мають певний зміст для носіїв культури (наприклад, державний прапор, дорожні знаки).

Цінності, що включають життєві цінності (уявлення про щастя, про мету, про сенс життя); вітальні (цінності здоров’я, безпеки, добробуту, сім’ї, цінності освіти, правопорядку та ін.); цінності громадського покликання (соціальне становище); цінності міжособистісного спілкування (чесність, доброзичливість); демократичні цінності (свобода переконань, слова, політичного вибору); партикулярні цінності (віра в Бога).

Норми (правові і моральні), що уособлюють вимоги до поведінки. Це волевиявлення, яке дає змогу здійснювати соціальний контроль і демонструє зразки поведінки.

Санкції, як реакцію суспільства на дотримання або порушення норм (позитивні/негативні, формальні/неформальні).

Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди, як елементи спадщини, що передаються від покоління до покоління і утворюють спадковий зв’язок в історії людства, стереотипи символічних колективних дій, які виражають почуття.

Історично склалися такі форми культури:

Елітарна культура включала в себе перш за все класичну музику, живопис, літературу, які створювалися професіоналами високого рівня.

Народна культура включала фольклор, пісні, танці, міфи, казки, які створювали люди у повсякденному житті. Як правило, елітарна культура створювалася та задовольняла потреби небагатьох, народна ж була пов’язана з життям широких народних мас.

У сучасному суспільстві у зв’язку з розвитком засобів масової інформації виникає ще одна форма — масова культура, котра апелює до всіх і розрахована на масове споживання і створюється професіоналами з комерційною метою.

В залежності від рівня, масштабів, форм соціальної взаємодії розрізняють наступні типи культури:

загальнолюдська культура (у сенсі культури, створеної людством протягом всієї історії його існування);

суперкультура (у значенні культури, створеної конкретним суспільством, яка передається з покоління в покоління);

субкультура (сукупності переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти; приклад: національні, професійні субкультури);

контркультура (культурна модель певної групи, яка протистоїть або знаходиться в конфронтації до панівної суперкультури  (стиль життя і поведінки хіппі.);

девіантна культура (як різновид субкультури; притаманна групам з соціально відхиленою поведінкою; приклад — стиль життя кримінальних угрупувань);

      особистісна культура (культура конкретного індивіда).

3. Функції культури

Закінчуючи аналіз основних понять і категорій соціології культури, вкажемо на соціальні функції культури:

пізнавальна (дослідження в галузі культури дають можливість адекватно судити про суспільство в цілому, його спільноти, групи, особистість зокрема);

функція соціальної пам’яті або передавання соціальної спадщини;

освітньо-виховна (саме культура робить людину людиною в процесі соціалізації, за допомогою навчання і виховання);

регулятивна (цінності, ідеали, норми і зразки поведінки певної культури в ході соціалізації стають частиною самосвідомості особистості, формують і регулюють її поведінку);

комунікативна (культура виступає засобом спілкування людей);

     інтегративна і дезінтегративна (з одного боку, культура здатна згуртувати людей, а з іншого — вона має властивість поділяти їх, протиставляти одну спільноту іншій).

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Домашнє завдання

1) Написати мініесе (1 сторінка) на тему: «Плюси та мінуси масової культури в епоху TikTok».

   2) Описати будь-яку сучасну субкультуру за схемою: їхні цінності, символіка, норми поведінки.