Зміни в промисловості. Форсована індустріалізація

Зміни в промисловості. Форсована індустріалізація

План

1.      Мета і початок індустріалізації

2.      Друга п’ятирічка. Стахановський рух.

3.      Третя п’ятирічка і наслідки індустріалізації.

Зміцнивши свою владу сталінський режим приступив до підготовки реалізації основної мети комуністичного руху – поширення свого режиму в країни Європи. Для цього в СРСР потрібно було створити потужний економічний потенціал. Він був створений протягом 10 років. Складовими цієї підготовки стали індустріалізація, колективізація, масові репресії.

1.      Мета і початок індустріалізації.

Наприкінці 1925 р. на ХV з’їзді ВКП(б) було прийнято рішення про прискорення темпів розвитку народного господарства, яке мало розвиватися згідно п’ятирічних планів. На тлі економічної кризи кінця 1920-х років у світі, радянське керівництво бажало швидко вирватися з економічної відсталості і перейти в розряд економічно розвинутих держав. В країні передбачалося створити передову важку промисловість та інші галузі машинного виробництва. Такий курс отримав назву індустріалізації. Метою її проголошувалося досягнення техніко-економічної незалежності; укріплення оборонного потенціалу країни; забезпечення технікою сільського господарства.

Радянське керівництво ставило для промисловості захмарно високі плани розвитку. На перших порах планувалося зростання економічних показників на 16-18%. За 1929-1930 рр. планувалося збільшення продукції важкої промисловості на 32%, а наступного року – на 45%. З 1 жовтня 1928 р. почалася реалізація І п'ятирічного плану. Для стимулювання продуктивності праці запровадили соціалістичне змагання (с. 136 – визначення)

Джерела фінансування індустріалізації: перекачування грошей з легкої і харчової промисловостей; збільшення податків; збільшення експорту сировини і продовольства; продаж за кордон історичних і художніх цінностей; організація соцзмагань і надурочних робіт; режим економії в соціальній сфері; експлуатація праці в’язнів; емісія грошей.

Для пояснення невдач велася боротьба з «шкідниками» і «саботажниками». 1928 – Шахтинська справа

Результати І п'ятирічки. Будувалося понад 400 нових підприємств. У 1932 р. була пущена найбільша в Європі Дніпровська гідроелектростанція, у Донбасі почали діяти 53 нові шахти, у Харкові в 1931 р. був випущений перший трактор.

Запитання

1. Назвіть причини індустріалізації

2. Що таке Шахтинська справа?

3. Оцініть результати І п'ятирічки.

2.      Друга п’ятирічка. Стахановський рух.

У плані другої п’ятирічки (1933-1937 рр.) в Україні планувалося ввести в дію нові гіганти чорної металургії, щорічний приріст промислової продукції мав становити 16,5%.

Продовжуючи експлуатувати революційний ентузіазм суспільства, сталінізм запровадив нове явище у промисловості – так званий «стахановський рух». Його зачинателем був шахтар з Донбасу О. Стаханов, який 31 серпня 1935 р. перевиконав норму видобутку вугілля у 14,5 разів. Насправді ж на одного забійника записали результати роботи всієї його бригади. Преса широко розрекламувала досягнення Стаханова. В різних галузях господарства з’являлися його послідовники – робітники І. Гудов та О. Бусигін, машиніст П. Кривоніс, трактористка П. Ангеліна.

Наслідки поширення стахановського руху:

·         Погіршення якості продукції;

·         Підвищення норм виробітку на 30-45%;

·         Поломки обладнання;

·         Пошук «ворогів» на підприємствах.

В період другої п’ятирічки швидко розвивалося машинобудування. В експлуатацію в Україні введено металургійні гіганти «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь». Керівництво фальсифікувало результати п’ятирічки. Було оголошено, що план виконано за 4 роки і 3 місяці. Насправді ж друга п’ятирічка була виконана всього на 70-75%.

Олексій Стаханов

Запитання

1. Що таке стахановський рух?

2. Оцініть результати ІІ п'ятирічки.

3.      Третя п’ятирічка і наслідки індустріалізації.

У період третьої п’ятирічки (1938-1942) планувалося збільшення асигнувань на оборону. Загалом темпи розвитку промисловості в кінці 30-х років не відставали від запланованих. Разом з тим були впроваджені жорсткі заходи щодо посилення трудової дисципліни, семиденний робочий тиждень, заборона самовільно залишати робоче місце. Порушення дисципліни на виробництві прирівнювалося до кримінального злочину.

Протягом періоду форсованої індустріалізації Україна стала головною промисловою базою СРСР. Було введено в дію біля 2 тис. нових підприємств. На Україну припадало 50,5% загальносоюзного видобутку вугілля,67,6% залізної руди, 49,7% виробництва чавуну, 48,9% виробництва сталі.

Запитання

1)      В чому полягала авантюри стичність планування промислового розвитку?

2)      Якими були наслідки поширення стахановського руху?

3)      Чи був повністю виконаний хоча б один п’ятирічний план?

Плакати, що висвітлюють джерела індустріалізації

Презентація

Домашнє завдання.

Підручник: Сорочинська Н.М.; Гісем О.О. Історія України 10 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. § 23 с. 135-141. Скласти таблицю «Наслідки індустріалізації»

Позитивні наслідки	Негативні наслідки