Активізація опозиційного руху в Україні

Активізація опозиційного руху в Україні

План

1. Причини виникнення дисидентського руху

2. Форми боротьби дисидентів

3. Репресії проти дисидентів

Проблемне питання

В якому випадку держава є демократичною, а коли тоталітарною?

— Ми з вами маємо права і свободи, природні для громадянина демократичної держави, але вони не були даровані згори, за них боролося чимало людей. І боротьба ця була громадянським подвигом тих, хто мислив інакше, всупереч офіційній тота­літарній ідеології.

1. Причини виникнення дисидентського руху

Робота з термінами

Дисидент походить від лат. «незгодний».

Дисидентський рух — це опозиційний рух про­ти існуючого державного ладу, протистояння офіційній ідеології і політиці.

Робота з таблицею

Причини зародження дисидентства

Внутрішні	Зовнішні
•     Лібералізація суспільно- політичного життя та част­кова його демократизація; •     проведення десталінізації; •     пом'якшення цензури та поява багатьох творів, які раніше були заборонені	•     Антикомуністичні виступи у Схід­ній Німеччині, Угорщині, а потім у Польщі, Чехо- словаччині; •     Прийняття 1948 року Загаль­ної Декларації прав людини

Висновок: хрущовська «відлига» подала надії, про­те реформи Хрущова мали поверхневий характер, оскільки не йшлося про. відмову від тоталітарних засад управління. Тим часом молодь, яка відчула смак свободи, вимагала подальших змін.

Запитання

1. Що означає термін «дисидент?

2. Чому активізація дисидентства відбулася саме в період «відлиги»?

2. Напрями дисидентства та форми боротьби.

Течії дисидентського руху:

·         Культурницька – захист української культури, мови від русифікації, протистояння спробам створення «радянського народу»

·         Правозахисна – захист конституційних свобод громадян, контроль над їх дотриманням державою

·         Самостійницька – реалізація права України вийти з СРСР

·         Релігійна – захист свободи віросповідання, відновлення заборонених релігійних конфесій

Першими і найбільш відомими самвидавськими творами були вірші  Василя Симоненка.

В 1965 р. І. Дзюба пише книгу «Інтернаціоналізм чи русифікація», де на основі радянського законодавства, праць Леніна та інших більшовицьких лідерів відстоює права української культури.У 1970-1974 рр. підпільно виходив журнал «Український вісник» за редакцією В. Чорновола.

Однією з перших організацій була Українська Робітничо-селянська спілка. Створена 1958 р. юристами Л. Лук'яненком та І. Кандибою.

 1976 р. створена Українська Гельсінська група на чолі з М. Руденком, що об'єднала багатьох дисидентів.

Запитання

1. Які течії дисидентського руху існували в Україні?

2. Які методи боротьби характерні для дисидентів?

3. З якими міжнародними подіями пов'язане створення Української Гельсінської групи?

3. Репресії проти дисидентів

Влада, як і раніше, не допускала щонайменшого критикування режиму.

1957-1965 рр. відбулися судові процеси проти активних членів дисидентських організацій.

У травні 1961 р. відбувся закритий судовий процес над членами УРСС: Л. Лук'яненко був за­суджений до вищої міри покарання (пізніше вирок був замінений 15-річним ув'язненням).

1972 р. на прем'єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» відбулися арешти дисидентів.

Методи боротьби з дисидентством: заборона видання творів, арешти, ув'язнення, примусове психіатричне лікування.

Запитання

1. Як влада боролася з дисидентами?

2. Чим відрізнялися ці методи від сталінських?

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Зображення для розпізнавання

Видатні діячі дисидентського руху

В′ячеслав Чорновіл	Левко Лук′яненко
Василь Стус	Іван Дзюба

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник: Хлібовська Г.М. Історія України 11 кл. – Тернопіль: Астон, 2019. §17. С. 108-113.