«Відлига» в культурі. Шістдесятництво.

«Відлига» в культурі. Шістдесятництво.

План

1) Історичні умови розвитку української культури.

2) Науково-технічна революція та розвиток науки в Україні.

3) Реформи у системі освіти.

4) Десталінізація та її вплив на літературно-мистецьке життя.

5) Антицерковна кампанія.

1) Історичні умови розвитку Української культури.

Українська культура кінця 1950 – початку 1960-х рр. розвивалася в умовах «відлиги», яка мала значний вплив на усі процеси культурного життя. Послаблення адміністративного тиску, політики самоізоляції, жвавий культурний обмін стимулювали культурне життя, сприяли духовному розкріпаченню.

Суттєвий вплив на формування ідеології суспільства справило святкування у 1954 р. 300-річчя Переяславської ради. На честь цієї події ЦК КПРС схвалив «Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією (1654-1954)». У документі наголошувалося, що ця подія є важливою для усього радянського народу.

Політична «відлига» привела до нової хвилі «українізації». Знову постало питання про збереження української мови.

Такі історичні умови сприяли новому піднесенню української культури, можна навіть говорити про її чергове відродження.

Запитання

Які чинники впливали на українську культуру в цей період?

2) Науково-технічна революція та розвиток науки в Україні.

На пленумі ЦК у липні 1955 р. ставлення партійного керівництва до наукових досліджень помітно змінилося.  Істотно збільшуються бюджетні витрати на науку. Фактично у повному обсязі стали фінансуватися наукові установи військово-промислового комплексу. Науковці уперше дістали змогу під час закордонних відряджень ознайомлюватися із новітніми науковими досягненнями.

Провідну роль у розвитку науки в республіці відігравала Академія наук України, президентом якої з 1946 по 1962 р. був О. Палладін, а з 1962 р. Б. Патон. У 1957 р. в складі АН УРСР створюється обчислювальний центр на чолі з В. Глушковим. Саме тут почала активно розвиватися кібернетика. У 1962 р. центр був перетворений на інститут кібернетики.

Під керівництвом Б. Патона Інститут електрозварювання розробляє ряд нових технологій і виводить радянську науку у цій галузі на провідні позиції у світі. Величезну роботу з проблем атомної енергетики проводив фізико-технічний інститут у Харкові.

Інститут механіки АН УРСР   розробляв ефективні рекомендації щодо створення міжконтинентальних ракет. Українські науковці багато зробили для розвитку космонавтики.  Вони безпосередньо причетні до запуску штучного супутника Землі в жовтні 1957 р. й польоту в космос першої людини.

В інституті фізики у 1960 р. створено ядерний реактор, за допомогою якого здійснювалися дослідження в галузі фізики атомного ядра. У середині 50-х рр. під керівництвом М. Амосова запроваджено нові технології хірургічного лікування серцевих захворювань.

Процеси лібералізації, що широко розгорнулися в країні за часів М. Хрущова, не могли не торкнутися й гуманітарних наук. У цей період науковці уперше отримали можливість досліджувати архівні джерела радянської доби.

Зрозуміло, що партійні діячі, як і раніше, ретельно стежили за тим, щоб суспільствознавці не торкалися заборонених тем та історичних постатей, не піддавали критиці партійні органи та їхню діяльність.

Борис Патон	Віктор Глушков
Микола Амосов	Сергій Корольов

Запитання

Назвіть основні досягнення української науки періоду «відлиги»

Чи зник контроль тоталітарного режиму над культурою? Доведіть свою думку.

3) Реформа в системі освіти.

У 1958 р. відбулася реформа народної освіти. За нею передбачався перехід до обов’язкового  8-річного навчання. Десятирічки перетворювалися на одинадцятирічки. Розширювалася мережа шкіл-інтернатів. Покращувалася система підготовки вчителів. Політехнізація освіти призвела до того, що учень, виходячи зі стін школи, отримував найбільш поширені в промисловості й сільському господарстві професії.

У республіканському законі про народну освіту залишився пункт про факультативність вивчення української мови. Як результат, з 1959 до 1965 р. кількість російських шкіл в УРСР зросла з 4192 до 4703, а кількість українських скоротилася з 25 308 до 23 575. Проте ця статистика повністю не відображає процес: більшість українських шкіл були невеликими (кілька сотень учнів), у той час, як у російських навчалися по декілька тисяч.

У 1965 р. було прийнято рішення про поступовий перехід у вищих навчальних закладах УРСР на українську мову навчання. Але воно так і не було реалізоване.

Запитання

Як ви вважаєте, якими були наслідки реформи у системі освіти? Чому?

4). Десталінізація та її вплив на літературно-мистецьке життя.

Процеси десталінізації й лібералізації державного й суспільно-політичного життя викликали в республіці нову хвилю «українізації». Як і в 1920 ті рр.. у цей період гостро постала проблема збереження української мови та розширення сфер її вживання. Серед перших на захист рідної мови стали письменники М. Рильський, М. Бажан, Н. Рибак, С. Крижанівський. Свіжі підходи «відлиги» відчувалися у літературно-мистецькій сфері.

На хвилі боротьби із сталінізмом та тоталітаризмом в Україні з початку 60-х рр. формується і згуртовується нове покоління молодих літераторів і митців – так званих «шістдесятників». Одним із перших їх осередків став Клуб творчої молоді у Києві, що виник у 1960 р. його очолював Л. Танюк, а найактивнішими учасниками засідань були І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, Алла Горська та ін..

Робота клубу розпочалася з поступового відродження українських традицій та організації різних мистецьких гуртків. Пізніше рух «шістдесятників» набирає усе виразнішого національно-патріотичного забарвлення. Його учасники організовують вечори пам’яті Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, Л. Курбаса.

У 1962 р. клуб аналогічного спрямування «Пролісок» починає працювати у Львові. На відміну від киян, що віддавали перевагу культурницькій сфері, молоді львів’яни намагалися максимально політизувати свою діяльність, торкаючись небезпечних у той час національних проблем.

Обмеженість процесів десталінізація, непослідовність і незавершеність демократичних хрущовських перетворень зумовили новий сплеск боротьби з будь-якими виявами інакодумства. Партійні й карні органи розпочали відверте переслідування «шістдесятників» у пресі, звільняли їх з роботи, улаштовували провокації, забороняли друкувати художні і наукові праці.

Запитання

Які основні зміни відбулися в літературі та мистецтві?

Назвіть причини появи шістдесятництва.

5) Антицерковна кампанія.

Упродовж 1950-60-х рр. політика влади щодо релігії та церкви зазнала певної еволюції:

–        лібералізація, послаблення тиску на церкву – 1954 – 1958 рр.

–        масштабна кампанія наступу на церкву – 1958 – 1962рр.

Процес десталінізація радянського суспільства зумовив деякі послаблення тиску на релігійні організації. За 1955 – 1956 рр. значно збільшилась кількість православних церков і молитовень, у 1955 – 1957 рр. відчутно зросла кількість православного духовенства. Збільшився набір до релігійних навчальних закладів.

Із 1955 р. почалося повернення із заслання греко-католицької церкви. Було звільнено 286 із 344 репресованих. Також був звільнений митрополит Й. Сліпий.

Процес повернення призвів до активізації віруючих, які сподівалися на відновлення УГКЦ. Однак, РПЦ і партійно-державне керівництво вжили необхідних заходів, аби унеможливити відновлення УГКЦ. У 1957 р. відбулись повторні арешти деяких єпископів, посилилися адміністративні переслідування Й. Сліпого. На кінець 1957 р. будь-які спроби відродити УГКЦ були придушені.

Боротьба проти УГКЦ стала початком нового наступу на церкву. Партія обрала курс на побудову комунізму й форсоване подолання релігійності. Місцевим органам влади було дано розпорядження про встановлення жорстокого контролю за священиками, фінансовою і господарською діяльністю церков. Рада в справах Російської православної церкви при Раді Міністрів СРСР фактично контролювала всі найважливіші питання церковного життя. Із 1959 р. розпочалась кампанія закриття церков і монастирів. Протягом чотирьох років було закрито понад 3 тис. церков і молитовень.

Початок 1960-х рр. позначився посиленням переслідування протестантських церков і сект. Над представниками цих церков відбулась низка судових процесів, але це нічого не дало: кількість громад зменшилася, але  кількість віруючих зросла.

Таким чином, після короткого періоду лібералізації церковного життя відбувся черговий погром церков.

Йосип Сліпий

Запитання

М. Хрущову належить вислів : «У питаннях культури я – сталініст». Назвіть практичні підтвердження цієї позиції.

Домашнє завдання.

–        Опрацювати § 13-14 с. 78-90 (підручник: Хлібовська Г.М. Історія України 11 кл.)

–        За опрацьованим матеріалом заповнити таблицю.

Представники	Твори
Поети і письменники
Художники
Композитори