Соціологія
релігії
План
1.
Релігія як соціальне явище
2.
Види релігій, їх структура
3.
Функції релігії. Релігійна ситуація в Україні
1. Релігія як соціальне явище
Соціологія релігії відноситься до числа
спеціальних соціологічних теорій. Вона повинна відображати перш за все:
•
соціальні умови, що породили релігію;
•
місце та роль релігії у суспільстві;
•
функції релігії у суспільстві;
•
соціальні закономірності розвитку релігії;
•
соціальну структуру та взаємодію її елементів;
•
вплив релігії на інші сторони життя людей: їхні
життєві позиції, сімейне життя тощо.
У соціології релігії виділяють такі рівні знання:
1)
система фундаментальних положень, що розкривають
сутність релігії, її відношення до економічного базису, її соціальні корені
тощо;
2)
система знань, що характеризується меншим
ступенем узагальнення у порівнянні з першим рівнем. До понять цього рівня
відносяться «структура релігії», «функції релігії», «рівні релігійної
свідомості», «культ», «релігійна група», «секта», «церква» та ін.;
3)
сукупність понять, що інтерпретуються, та
емпіричних узагальнень: «релігійність», «критерії релігійності», «стан
релігійності», «відношення людей до релігії та атеїзму» і т. ін. Операціональна
інтерпретація понять відіграє важливу роль у розробці методики соціологічних
досліджень, а емпіричні узагальнення є основою теоретичного аналізу.
Слово «релігія»
перекладається з латинської як благочестя, святиня, предмет культу. Релігія є
не тільки уявленням про Бога, не тільки свідомістю. Це й реальне життя, дії людей
— культ, богослужіння, церковна організація, нарешті, це форми й засади організації
суспільного життя, що тією чи іншою мірою ґрунтуються на релігійних підставах.
Тобто релігія — це відповідне світосприйняття та певна сфера життя людини,
пов’язані із ставленням її до Бога.
Релігійна свідомість є найдавнішою серед інших видів людської
свідомості, і людське суспільство — як усвідомлення людьми їх певної спільності
— виникло саме на підставі спільної релігії, тоді як усі інші об'єднання
(держава, господарство, культура) мають уже похідний, вторинний характер. Тому
релігія є основою будь-якої соціальності.
Релігія постає як основа соціальності ще й тому,
що саме вона створює такі первинні засади суспільності, як солідарність,
свобода, служіння.
Солідарність, тобто почуття спільної причетності
людей до якогось цілого, єдиного «ми» породжується єдиним зв'язком між усіма
людьми та Богом, в якому вони вперше почувають себе якоюсь общиною. Але в цій
причетності не зникає людська особистість. Навпаки саме боголюдяність породжує
людську свободу. Ця свобода, здатність до творчості є початком людського
спілкування.
Запитання
1.
Що вивчає соціологія релігії
2.
Що означає термін “релігія”
3.
У чому полягає суть релігії як соціального явища
2. Види релігій, їх структура.
За науковими даними виникнення релігії
пов'язується з появою ранньої родової общини. За час, що минув, релігія істотно
змінилась, набула найрізноманітніших форм. Сьогодні ми бачимо численність
релігій, які сповідують різні люди та народи. Власне, словом «релігія»
позначаються як відповідна сфера життя й свідомості людей, що є спільною для
будь-яких народів, так і окремі системи релігійних уявлень і богослужіння,
окремі віросповідання.
Виділяють племінні культи, національно-державні
та світові релігії.
Племінні
культи передували будь-яким іншим формам релігії збереглись нині у
відсталих народів і племен Африки, Азії, Америки. Як правило, ці культи не
мають якогось узагальненого (догматичного) уявлення про Бога. Об'єктом поклоніння
є природа та її явища, тварини, матеріальні предмети. Переважають форми
тотемізму (віра у родинні зв'язки з твариною чи рослиною - засновником роду,
тотемом) та культу предків.
Національно-державні
релігії з'являються з формуванням народностей і класового суспільства і
відіграють важливу роль при створенні державної організації. Вони відрізняються
національною обмеженістю. За рівнем свого розвитку ці релігії дуже різні, але
загалом переважають антропоморфні, тобто такі, що уявляють Бога схожим за
виглядом на людину. Національно-державні релігії існували у стародавніх Єгипті,
Греції, Римі, Перси. Серед сучасних релігій це іудаїзм, конфуціанство, індуїзм
та деякі інші.
Світові
релігії з'являються пізніше за інші, на ґрунті якихось
національно-державних, відрізняючись від них космополітизмом, тобто не
пов'язуються з окремою нацією і прагненням привернути якнайбільше шанувальників.
Тому, як правило, ведуть активну місіонерську діяльність. Для них також є
характерним досить розвинена догматика, культ та всі інші атрибути. До світових
релігій зараховують буддизм, християнство та іслам.
Релігії також відрізняються залежно від того,
скільки богів є об'єктом поклоніння. Політеїстичні релігії сповідають
багатобожжя, монотеїстичні — єдинобожжя. Перехідною формою між ними є генотеїзм,
який визнає існування багатьох богів, але серед них шанує лише одного —
заступника свого народу.
Релігія є одним із найдавніших соціальних інститутів
і має досить складну структуру. Основними
її елементами є релігійна свідомість, релігійна діяльність та релігійні
організації.
Релігійна свідомість — це релігійна віра, релігійні норми,
символи, ціннісні орієнтації, санкції, заборони, упередження і т. ін. Релігійна
свідомість буває масовою, груповою та індивідуальною.
Релігійна
діяльність — це практично духовне освоєння світу. Розрізняють два види релігійної діяльності: поза
культову та культову. Позакультова діяльність здійснюється
у духовній та практичній сферах. Розробка релігійних ідей, систематизація та інтерпретація
догматів теології відносяться до духовної сфери. До практичної сфери
належать місіонерська діяльність релігійних індивідів (їх групи); викладання
богословських дисциплін у навчальних закладах; управлінська діяльність у
системі релігійних організацій та ін.
Культова діяльність — це культ у
власному розумінні цього слова, тобто це релігійні дії віруючих (поклони,
вставання на коліна, складання рук, хресне знамення тощо при молитвах, а також
символічні боготворчі акти — чин богослужби, обряд, проповідь, жертви,
таїнства).
Структура релігійної організації пов'язана з
традицією та звичаєм, церковним правом або статутом. У релігійній організації
складаються зв’язки координації (взаємодія по горизонталі) та субординації
(підлеглість по вертикалі), діють відносини авторитарного характеру.
Організація забезпечує існування та
функціонування релігійної спільності, тобто сукупності послідовників певного
віросповідання. Спільність разом із своїми організаційними елементами являє
собою релігійне об'єднання, первинним осередком якого виступає людина. Над
общиною надбудовується комплекс ланок (аж до вищої ланки — центра об'єднання),
що забезпечує цілісність об'єднання.
У соціологічній літературі виділяють такі типи релігійних об’єднань:
церква (для організаційної структури
характерна наявність інституту священства, чітка ієрархія по «горизонталі» і
«вертикалі» відповідно з нормативною системою та тенденція подальшої
інституціоналізації);
секта (інститут священства, навпаки,
відсутній, лідерство визначається харизматичністю; право на нього надається
особі, яка виявила нібито особливу здібність керівництва, що сприймається як
милість Бога і спрямована на розкол релігійної спільності);
деномінація (її ідейні, культові та
організаційні принципи формуються в конфронтації до церкви і секти; характерна
чітка організація як по «горизонталі», так і по «вертикалі»; не зважаючи на
проголошення засади рівності усіх членів і виборності керівництва, існує еліта
постійних керівників, які наділені широкими повноваженнями).
Запитання
1. Які основні історичні види релігії?
2. Яка структура релігії?
3. Які ви знаєте типи релігійних об’єднань?
4. Що таке релігійна свідомість?
3. Функції релігії. Релігійна ситуація в
Україні
Під функціями релігії розуміють різноманітні
засоби її дії в суспільстві. У літературі виділяють 4 функції:
1. світоглядна (певне світорозуміння —
пояснення світу, місце людини у ньому тощо);
2. компенсаторська (релігія виконує
роль компенсатора в суспільстві, тобто релігійного «заповнення» дійсності —
соціальна нерівність, наприклад, перетворюється у рівність у стражданні;
роз'єднаність замінюється братерством у громаді);
3. комунікативна (релігія сприяє
спілкуванню людей через культову та позакультову діяльність);
3. регулятивна (релігійні ідеї,
цінності, стереотипи, культова діяльність і релігійні організації виступають як
регулятори поведінки людей);
4. інтегративна (підсумовуючи поведінку
та діяльність індивідів, об’єднуючи їхні думки, прагнення, спрямовуючи зусилля
соціальних груп і інститутів, релігія якоюсь мірою сприяє стабільності в
суспільстві).
Функції релігії змінюються з розвитком
суспільства. Ці зміни відображені в поняттях «сакралізація» та «секуляризація».
Сакралізація — це процес залучення у
сферу релігійного санкціонування інших форм масової (індивідуальної)
свідомості, соціальних відносин, діяльності людей та інститутів. З цим зв'язане
підвищення впливу релігії на суспільну систему, поширення її функцій у
суспільстві. Інакше кажучи, це процес, при якому в основі суспільних відносин
лежить культова релігійна діяльність. Сакралізація характерна для ранніх стадій
історії релігії, рецидиви її виявляються й пізніше.
Секуляризація – це процес відмови від
релігійного санкціонування суспільного життя, тобто вивільнення його від впливу
релігії та церкви, перехід функцій, що виконувала релігія, до інших соціальних
інститутів. Процес секуляризації найбільш притаманний соціалістичному
суспільству.
Як свідчать соціологічні дослідження, майже
половина дорослого населення України вважає себе віруючими, з них 3/4 —
православні, 10% — греко-католики, 8% — представники інших конфесій, 7% —
«просто віруючі».
Сьогодні вплив релігії на свідомість мас у світі
є досить значним, і тому політичні діячі будь-якої країни прагнуть використати релігійні
конфесії для досягнення певних політичних цілей або ж нейтралізувати їх
суспільний вплив з цією ж метою. Деякі конфесії також активно втручаються в
політику, створюючи релігійні партії, профспілки, очолюючи національно-визвольні
рухи.
Запитання
1. Які функції релігії в суспільстві
2. У чому різниця між поняттями “сакралізація” та
“секуляризація”
3.
Який сучасний стан релігії в Україні
Письмові завдання
1. Скласти таблицю:
|
Види релігій
|
Основні ознаки
|
|
Племінні культи
|
|
|
Національно-державні
релігії
|
|
|
Світові релігії
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар