Практичне
заняття
Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнних років
І варіант
Завдання 1
Заради
швидкого відновлення зруйнованої
республіки необхідно було якнайшвидше наповнити
всі галузі народного
господарства трудовими ресурсами. Як правило переважна більшість
новоприбулих робітників розміщалися в гуртожитках та
бараках.
Молодий робітник Харківського заводу № 75 В. Фидеріков у
листі від 8 січня
1945 р. скаржився: „...У кімнаті у мене дуже холодно, як
приїхав, жодного разу не був у теплі. Зараз із приятелем спалили табуретку та
трохи зігрілися. Гірше за все справи із
грошима, заробітку зовсім
не має. ...Ордерів
на проживання зовсім
не дають. У гуртожитку все рване та брудне, мила зовсім
не видають, все дуже погано...".
Запитання
1. Назвіть
причини залучення великої маси молодих робітників у економіку України в перші
повоєнні роки.
2.
Чим пояснювалося таке погане матеріальне забезпечення робітників?
3.
Як, на вашу думку, описане становище впливало на моральний стан і продуктивність
праці робітників?
Завдання 2
Масштаби депортацій були
вражаючими. Перша хвиля депортацій припала на
жовтень 1947 р.,
а друга –
на кінець 1948
р., що було
пов’язано з переходом до
суцільної колективізації. Загалом же впродовж 1944–1952 років із Західної
України за межі республіки було вислано без права повернення понад 203 тис.
осіб. У травні-червні 1944
р. була здійснена
депортація кримських татар.
За офіційними даними з Криму було вивезено переважно в Узбекистан 183,2
тис. осіб кримськотатарської національності, за татарськими джерелами – 238,5
тис.
Тоді ж, разом
із кримськими татарами з
півострова були депортовані вірмени, болгари, греки.
Запитання
1.
Розкрийте причини описаних дій радянського режиму.
2.
Чи можна, на вашу думку, вважати ці дії геноцидом щодо вказаних народів?
Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 3
Селяни з колгоспу «Жовтень» Кам’янець-Подільської області, 1946 р.
Запитання
1.
Вкажіть особливості життя українського села, що помітні на даному фото.
2. Чим
пояснюються наявність цих особливостей?
Практичне
заняття
Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнних років
ІІ варіант
Завдання 1
Після війни багато селян мешкало у хлівах, разом із худобою. Або, що також траплялося
часто, через холод тримали худобу біля себе, в хатах, які вціліли. Тією чи
іншою мірою займалися
крадіжками. Це не
вважалося гріхом. Узимку, зокрема, коли треба було хоч-якось
обігрівати помешкання, в’язанка соломи, темної ночі принесена від колгоспної
скирти, вважалася великою розкішшю. Виїхати з села було неможливо: колгоспники
не мали паспортів. Дещо краще
було хлопцям, які відслужили армію: вони могли влаштуватися на роботу в
містах.
Запитання
1. Чим можна пояснити
важке становище селян у повоєнні роки?
2. Чому, на вашу
думку, розкрадання колгоспного майна селяни не вважали злочином?
3. Чому селяни
прагнули отримати паспорт і влаштуватися працювати на підприємства?
Завдання 2
Найбільш прискореними
темпами (щорічно в середньому на 20 тис.) зростала у західноукраїнському
регіоні кількість власне росіян. Якщо до війни їх там практично не було, то у
1959 р. їхня чисельність становила 330 тис. осіб або 5 % населення. При
цьому більшість росіян
влаштовувалась на постійне
місце проживання в
містах.
Одночасно значна
частина молодих спеціалістів
з місцевого населення,
яка закінчувала українські навчальні заклади, направлялась на роботу за
межі Української РСР. Крім того, в Україні значно зменшилася кількість
представників наких національностей, як німці, поляки, греки та ін. У 1951 р.
населення УРСР становило 37,2 млн. осіб, що на 4,1 млн. менше, ніж у довоєнному
1940 р.
Запитання
1. Які дії
радянського режиму спричинили таку зміну демографічної ситуації в УРСР?
2. Чому, на вашу
думку, українські спеціалісти цілеспрямовано направлялися на роботу в інші
регіони при тому, що УРСР відчувала дефіцит кваліфікованих кадрів?
Завдання 3
Жінки на відбудові
Дніпрогесу. Запоріжжя, 1947 р.
Запитання
1. Вкажіть
особливості процесу повоєнної відбудови, що помітні на даному фото.
2. Чим пояснюється наявність цих особливостей?
Немає коментарів:
Дописати коментар