Зрушення в житті українського села. Колективізація

Зрушення в житті українського села. Колективізація

План

1.      Перехід до суцільної колективізації.

2.      Насильницьке створення колгоспів та опір селянства.

3.      «Розкуркулення» і закріпачення селян.

1.      Перехід до суцільної колективізації.

Ідея соціалістичного перетворення сільського господарства пройшла тривалу еволюцію. Ще у 1917 р. починають виникати товариства спільного обробітку землі (ТСОЗ), які, щоправда, не набули поширення. Новий імпульс реформі сільського господарства у 1923 р. дала стаття Леніна «Про кооперацію». Проведення індустріалізації вимагало чималих коштів. Колгоспи ж були зручною формою, за допомогою якої легко було викачувати ресурси для наповнення бюджету. Тож у 1928 р. Сталін висунув гасло суцільної колективізації. Протягом першої п’ятирічки в Україні планувалося об’єднати в колгоспи 30% господарств. У 1929 р. на пленумі ЦК ВКП(б) прийнято рішення про форсування темпів колективізації, яку планувалося завершити протягом року. Поодинокі голоси про неможливість досягнення такого результату не були почуті.

Для забезпечення успішного проведення колективізації створювалися державні підприємства, в яких зосереджувалася наявна сільськогосподарська техніка. Вони отримали назву машинно-тракторних станцій (МТС). Перша МТС створена у 1928 р. на Одещині. На перших порах значного технічного впливу на село вони не мали, переважала ручна праця і гужова тяглова сила. Натомість вони ефективно забезпечували контроль держави над колгоспами.

Звичайно, селяни не бажали передавати свою власність до колгоспів. Лише погрози та обіцянки щасливого життя змушували їх приєднуватися до колективізації. Нереальними були і часові рамки суцільної колективізації (1-1,5 р.) Досягти цього партійне керівництво могло тільки методом насильства. Селян, що не вступали до колгоспу могли засудити до ув’язнення, в кооперативах їм не видавали продуктів, погрожували розправою. Такими методами до 1 березня 1930 р. 62,8% селянських господарств були у колгоспах. У селян забирали реманент, худобу, птицю.

Такі дії природно викликали опір селянства. Почалися антирадянські виступи, у яких за неточними підрахунками брало участь понад 40 тис. осіб. У деяких місцевостях для придушення повстань застосовувалися війська. Армійські частини інколи навіть переходили на бік повсталих. Але розрізнені селянські виступи були приречені на поразку. У безвиході селяни почали забивати худобу, ховати чи псувати реманент. У 1928-32 рр. в Україні було винищено близько половини поголів’я худоби.

Радянське керівництво не могло не зреагувати на таку загрозливу ситуацію. У березні 1930 р. Сталін видає статтю «Запаморочення від успіхів», де покладає всю вину за невдалі реформи на місцеве партійне керівництво. Тоді ж опубліковано Примірний статут сільськогосподарської артілі, який давав колгоспнику право мати корову, дрібну живність і присадибну ділянку, а також право виходу з колгоспу. Внаслідок цього селіни почали масово залишати колгоспи.

2.      Розкуркулення і закріпачення селян.

У ході колективізації постало питання про долю заможних селян (куркулів), яких офіційна ідеологія проголошувала ворогами радянської влади. Насправді заможні селяни були основою сільськогосподарського виробництва того часу. Вони характеризувалися ощадливістю і хазяйновитістю. Вони були міцно зв’язані з землею і не бажали з нею розлучатися. З початком колективізації держава посилила оподаткування куркулів, обмежила можливість оренди землі, заборонила використовувати найману працю, купувати реманент. Великі господарства змушені були ділитися на менші. У 1929 р. Сталін поставив завдання «ліквідації куркульства як класу». Почався терор проти заможних селян. На 1 червня 1930 р. було «розкуркулено» 90 тис. господарств. Худоба, будівлі і реманент таких господарств конфісковував ся і передавався колгоспам. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні селяни, а й ті, що не погоджувалися йти до колгоспів. Завдяки репресіям на 1 листопада 1931 року у колгоспи було об’єднано майже 70% господарств України. За роки колективізації в Україні було розкуркулено 200 тис. селянських господарств (до 1,5 млн. осіб). 860 тис. осіб виселено до Сибіру, де багато з них померло від холоду і голоду.

Створивши колгоспи, держава встановила всеохопний контроль над селом. За свою працю колгоспники одержували від держави символічну плату, тож змушені були покладатися на присадибні ділянки. Запровадження паспортної системи у містах зробило неможливим переселення селян, прикріпивши їх до землі і зробивши державними кріпаками.

Одним з найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу був штучний голод 1932-1933 рр. За січень-листопад 1931 р. в Україні було заготовлено 380 млн. пудів зерна, але досягли цього в результаті знекровлення села. У багатьох селян вилучали навіть посівний фонд. Селянство не змогло ефективно провести посівну кампанію 1932 р., ускладнювало ситуацію безгосподарність і незацікавленість селян у результатах своєї праці. Було засіяно трохи більше половини посівних площ, порівняно з минулим роком. Врожай 1932 р. був лише на 12% нижчий від минулорічного і міг би забезпечити населення продовольством. Але й це збіжжя мало бути вилучене державою.

Масового характеру набуло явище, коли голодні селяни збирали колоски, щоб хоч якось прогодуватися. Зважаючи на це, 7 серпня Сталін підписав закон про охорону соціалістичної власності, який покаранням передбачав позбавлення волі від 10 років з конфіскацією майна, або й розстріл. В народі цей закон назвали законом «про п’ять колосків». Місцеві керівники, які залишали селянам посівний фонд були піддані репресіям. На 1 листопада 1932 р. було заготовлено 195 млн. пудів зерна.

3.      Державна політика на селі.

Для вилучення хліба з України була створена спеціальна комісія на чолі з Л. Кагановичем. На селі подвірні обшуки супроводжувалися конфіскацією не лише зерна, а й інших продуктів. Цим держава свідомо прирікала селян на смерть. Голод охопив Схід, Південь та Центр України.

Для контролю за хлібозаготівлею при МТС створювалися політвідділи. Люди, що входили до них були далекими від сільського господарства і в основному приїжджими. Вони сліпо виконували волю вищого партійного керівництва. Паралельно продовжувалася боротьба з куркулями. Тривало укріплення колгоспів, які оснащувалися новою технікою. Проте керівництво ними здійснювали люди без відповідної підготовки, що негативно впливало на кількість і якість сільськогосподарської продукції.

Голодомор призвів до високої смертності населення, особливо старих і дітей. Тих, що хотіли пробратися до міста зупиняли спец загони і повертали назад. У села, що не могли виконати план заготівлі не привозили товарів. Батьки таємно залишали своїх дітей у державних установах, де їх могли забрати до притулків і таким чином врятувати від голоду.

Лише з травня 1933 р. держава почала надавати допомогу селянам. Кількість жертв голодомору досі точно не встановлено. Приблизні цифри коливаються від 4 до 12 млн. осіб. Вчені сходяться в одному: голодомор був штучно спланований сталінізмом для остаточного упокорення селянства. У спустілі українські хати одразу ж почали прибувати переселенці з інших республік СРСР. Так, до кінця 1933 р. в українські села переселилося 120 тис. осіб. Голод остаточно було подолано аж восени 1933 р.

Рятуючись від голоду, селяни змушені були повертатися до колгоспів. Тож до 1937 р. колгоспи в Україні об’єднували 96% селянських господарств і майже 100% посівних площ. До Другої світової війни в Україні існувало 30 тис. колгоспів. Селяни в СРСР і в Україні зокрема знову були перетворені на кріпаків.

Запитання

1)      Що спричинило голод 1932-33 рр.?

2)      Порівняти голод 1921-23 і 1932-33. Що в них є спільного, а що відмінне?

3)      У чому суть закону «про п’ять колосків»?

4)      Чим зумовлена сучасна мовна ситуація на Сході України?

5)      Чи була колективізація в Україні добровільною?

6)      Для чого проводилася колективізація?

7)      Якими методами досягалося виконання планів суцільної колективізації?

Презентація

Домашнє завдання.

Опрацювати § 24, с. 142-149 (підручник: Сорочинська Н.М.; Гісем О.О. Історія України 10 кл.).