Залікові тестові завдання з предмету: «Соціологія»

Залікові тестові завдання з предмету: «Соціологія»

1. Об'єктом вивчення соціології є:

А. Аспекти діяльності членів спільнот;

Б. Розвиток суспільства в різні історичні періоди;

В. Соціальні ролі і статуси людей в суспільстві;

Г. Сучасний стан людського суспільства.

2. Об’єктивний і повторюваний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок свідомої діяльності людей – це:

А. соціальна система	В. соціальна дія
Б. соціальний закон	Г. соціальний статус

3. Завданням емпіричної соціології є:

А. конкретні соціологічні дослідження	В. вивчення індивіда в його найближчому оточенні
Б. створення теоретичних основ соціології	Г. розробка методики соціологічного дослідження

4. До функцій соціології не належить:

А. виховна

Б. рекреаційна

В. ідеологічна

Г. описова

5. Встановіть співвідношення між типами соціологічних досліджень і їх метою.

1) Пілотажне	А) Вивчення об'єкта в його розвитку
2) Описове	Б) Перевірка обраних методів дослідження
3) Аналітичне	В) Виявлення зв'язків між елементами предмету дослідження
4) Повторюване	Г) Отримання цілісного уявлення про предмет дослідження

6. Виберіть оптимальні методи соціологічного дослідження, які можна застосувати про вивченні вказаних явищ.

Метод	Предмет дослідження
1.анкетування, 2.аналіз документів, 3.інтерв’ю, 4. спостереження, 5. соціометричне опитування, 6. експеримент	А. політичні симпатії населення України, Б. визначення учнів, схильних до правопорушень, В. розпорядження місцевих органів влади, Г. дії людини у екстремальних умовах

7. Новітні технології, пріоритет в економіці сфер інформації та послуг, високі вимоги щодо освіти і кваліфікації працівників – це ознаки:

А. доіндустріального суспільства	В. постіндустріального суспільства
Б. індустріального суспільства	Г. нового індустріального суспільства

8. Згідно класифікації соціальних спільнот заповнити таблицю:

Спільнота	За розмірами	За способом утворення	За змістом	За ступенем стійкості
Кабінет Міністрів України
Футбольні вболівальники

9. До вільного часу індивіда належить проміжок часу, коли він:

А. відвідує театр	В. займається прибиранням вдома
Б. спить	Г. не знаходиться на робочому місці

10. Встановити відповідність між типами культури та їх проявами:

Тип культури	Прояв культури
1. елітарна	А. спілкування українською мовою
2. масова	Б. класична музика
3. суперкультура	В. стиль життя кримінальних угруповань
4. субкультура	Г. нанесення татуювань на тіло
5. девіантна культура	Д. телесеріали

11. Визначити форму держави (форма правління, державний устрій, політичний режим) з наведеного уривка:

Держава складається з провінцій, які мають права автономій. Керує державою президент, який обирається депутатами парламенту. Парламентські вибори проводяться шляхом вільного, таємного голосування всіх повнолітніх громадян держави.

12. Сім'я, що складається з представників двох поколінь називається:

А. нуклеарна

Б. полігамна

В. авторитарна

Г. неолокальна

13. Виберіть ознаки стадії  об'єднання в процесі функціонування соціального руху (2 правильні варіанти):

А. різке збільшення числа прихильників	Г. перетворення на політичну партію
Б. формування соціальної стурбованості	Ґ. зростання рівня дисципліни учасників
В. союз із подібними рухами	Д. досягнення мети руху

14. Соціальні рухи, спрямовані на зміни окремих структур суспільства при позитивному ставленні до існуючого суспільного ладу називаються:

А. експресивні

Б. реформаторські

В. утопічні

Г. консервативні

15. Проаналізуйте конфлікт і заповніть таблицю

Конфлікт	Російсько-українська війна
За складом учасників
За сферою протікання
За характером
Стадія, на якій знаходиться конфлікт
Позитивна роль
Негативна роль
Можливі шляхи вирішення

16. Окремий представник тієї або іншої соціальної спільності, учасник соціальних відносин – це

А. людина

Б. об'єкт

В. особистість

Г. індивід

17. Розподілити за видами соціального статусу такі ознаки особистості: компетентність, вік, освіта, національність, рівень доходу, наявність почуття гумору.

Природний статус	Набутий статус	Особистий статус

18. Встановіть відповідність між рівнями потреб особистості та їх змістом

Рівні потреб	Зміст
А. екзистенціальні	1. просування по службовій кар'єрі
Б. соціальні	2. наукові дослідження
В. престижні	3. встановлення сигналізації в будинку
Г. особистісні	4. реалізація своїх талантів
Д. духовно-культурні	5. спілкування з близькими людьми

Утворення вогнищ війни. Політика «умиротворення»

Утворення вогнищ війни. Політика «умиротворення»

План

1. Агресивні дії Японії та Італії.

2. Створення «осі» Берлін—Рим—Токіо.

 3. Витоки політики «умиротворення».

Важке становище більшості держав світу у 20-30-х рр. ХХ ст. призвело до зосередження всієї уваги їх урядів на вирішенні внутрішніх проблем. Водночас в окремих державах до влади прийшли тоталітарні режими. Вони ставили собі за мету не лише економічну та політичну стабілізацію, але й реалізацію власних імперських амбіцій. А для цього потрібно було змінити існуючу систему міжнародних відносин. Оскільки цієї докорінної зміни було неможливо досягти дипломатичними методами, тоталітарні лідери вирішили реалізувати свої плани через військову агресію. На цьому уроці ми з'ясуємо, як вони цього досягли. Водночас побачимо, що методи досягнення агресивних цілей діють і в наш час.

1. Агресивні дії Японії та Італії.
Перше вогнище війни запалало на Далекому Сході. Восени 1931 р., реалізуючи положення меморандуму Танаки,  японські війська окупували територію Маньчжурії — важливу в стратегічному й економічному відношенні частину Китаю. Китай обмежився поданням скарги до Ліги Націй. На загарбаній території Північно-Східного Китаю японці в 1932 р. створили маріонеткову державу Маньчжоу-Го, призначивши її правителем останнього китайського імператора Пу І.
Окупація Японії Маньчжурії ледь не призвела до конфлікту із СРСР. На прохання китайської сторони Радянський Союз надав Китаю спеціалістів і воєнну техніку. Японія не наважилася всту-пити у відкритий конфлікт, СРСР теж не бажав цього.

Японія не була засуджена як агресор. Ліга Націй заявила, що Маньчжурія є невід’ємною частиною Китаю та не визнала Маньчжоу-Го. У відповідь Японія в 1933 р. демонстративно вийшла з Ліги Націй. Передбачені на цей випадок санкції проти Японії так і не були введені. З’явився перший прецедент безкарності агресії.
У 1935 р. цим прецедентом скористалася Італія. Вона вважала себе обділеною результатами Першої світової війни і не приховувала загарбницьких планів, до яких входили і наміри заво-ювання Ефіопії, заручившись мовчазною згодою Великої Британії та Франції.
3 жовтня 1935 р. 250-тисячна італійська армія, озброєна авіацією і танками, використовуючи хімічну зброю, вторглася на територію Ефіопії. Рада Ліги Націй оголосила Італію агресором і зобов’язала всіх членів Ліги Націй застосувати до неї економічні санкції. Ці заходи виявилися малоефективними.
У травні 1936 р. Італія оголосила про завоювання всієї Ефіопії. Вона була об’єднана з Ерітреєю та Італійським Сомалі в Італійську Східну Африку. Ефіопський народ розгорнув партизанську боротьбу проти агресорів, яка в 1941 р. завершилася звільненням країни з допомогою британців. Байдужість світової громадськості до актів агресії Японії, а згодом Італії спонукало також Німеччину до більш рішучих дій у боротьбі за світове панування.

Запитання
1) Спробуйте пояснити таку позицію Ліги Націй.
4) Порівняйте дії Ліги Націй із ставлення ООН до російської агресії в Україні на сучасному етапі.

2. Створення «осі» Берлін—Рим—Токіо.

Спільні інтереси Японії, Італії, Німеччини швидко привели до зближення цих країн. 25 листопада 1936 р. Німеччина та Японія підписали Антикомінтернівський пакт, а 6 листопада 1937 р. до нього приєдналася Італія. Утворилася «вісь» Берлін—Рим—Токіо. Сторони зобов’язувалися інформувати одна одну про діяльність Ко -мінтерну та вести проти нього спільну боротьбу. На додаток до договору дали обіцянку на випадок війни однієї зі сторін із Радянським Союзом не робити нічого, що могло б полегшити становище СРСР.
До середини 1930-х рр. Німеччина, Італія та Японія стали на шлях прямого порушення умов післявоєнного врегулювання. Над усією Версальсько-Вашингтонською системою нависла загроза. Альтернативою їй був запропонований Німеччиною, Італією та Японією «новий порядок», що був заснований на пануванні сили та зводився до розподілу сві-ту між цими державами. Шлях до «нового порядку» йшов через війну.

Запитання

1) Чому саме вказані держави утворили агресивний військовий блок?

2) Яка мета створення «Осі Берлін-Рим_Токіо»?

3) Спробуйте передбачити проблеми, що постануть перед цим блоком в процесі його функціонування.

3. Витоки політики «умиротворення».
У 1930-ті рр. мир означав збереження Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин. Вона містила принцип запобігання міжнародним кризам, який передбачав колективні дії проти агресора через Лігу Націй. Колективної відсічі не вийшло, механізм не спрацював.

Причини політики «умиротворення»:

- суперечності між провідними державами світу;

- ослаблення їх в результаті світової економічної кризи;

- зосередження уваги урядів на внутрішніх проблемах держав;

- небажання розпочинати нову війну, антивоєнні настрої в суспільстві;

- недооцінка демократичними державами небезпеки тоталітаризму;

- розуміння несправедливості Версальсько-Вашингтонської системи договорів.

- повне усунення США від утручання у європейські справи.

Запитання

1) Яка основна мета політики «умиротворення»?

2) Які держави її проводили?

3) Чи існує в наш час політика «умиротворення Росії»? Обґрунтуйте думку.

4. Аншлюс Австрії. Мюнхенська угода та її наслідки.
У середині 1930-х рр. Німеччина швидко перетворювалася на найсильнішу західноєвропейську державу. Вона давала 15% світового промислового виробництва, випереджаючи Англію та Францію. У країні інтенсивно нарощувалося виробництво озброєнь, здійснювалися програми створення синтетичного бензину й каучуку, що зменшило б залежність країни від імпорту. У 1934 р. було ухвалено рішення про створення військової авіації. У 1935 р. в Німеччині введено загальну військову повинність. На початку 1939 р. Німеччина мала найсильнішу армію в Західній Європі кількістю 2,75 млн вояків, 10 тис. гармат, 3,2 тис. танків і понад 4 тис. літаків. Німеччина була готова до початку великої війни.

У 1935 р. Гітлер шляхом введення військ та організації референдуму повернув до складу Німеччини Саарську область. Того ж року було підписано «морський договір» з Великобританією. Він легалізував існування німецького військового флоту.

Відображенням політики «умиротворення» стала реакція країн, що її здійснювали, на аншлюс Австрії, і Мюнхенська угода щодо Чехо-Словаччини. Приєднання Австрії було одним із важливих завдань політики нацистського уряду Німеччини. 12 березня 1938 р. німецькі війська за підтримки австрійських нацистів окупували Австрію. Тут теж відразу проведено референдум і включено ці території до складу Німеччини. На жаль, ні провідні країни, ні Ліга Націй ніяк не відреагували на це.

Аншлюс — термін, що окреслює політику нацистського уряду, спрямовану на «ненасильницьке» приєднання до Німеччини земель, на яких проживає німецькомовне населення, переважно це стосувалося Австрії та Чехословаччини.

Наступною жертвою нацистської агресії стала Чехо-Словаччина. Під час мюнхенської конференції  Гітлер заявив, що Судетська область — остання територіальна вимога Німеччини в Європі. Це, а також британсько-французький ультиматум чехословацькому уряду про негайну передачу Німеччині територій ЧСР, заселених німцями, відкривали шлях до Мюн-хенської угоди, яку було укладено 29—30 вересня 1938 р. за спиною Чехо-Словаччини головами урядів Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії.
В березні 1939 р. німецькі війська окупували територію Чехії, Словаччина була проголошена незалежною, а Угорщина захопила всю Карпатську Україну. У березні 1939 р. німецькі війська вступили в Мемельську область (Клайпеда), яка належала Лит-ві, у квітні Італія здійс нила агресію проти Албанії та захопила її.

Крах політики «умиротворення» став очевидним. У суспільній свідомості стався злам. Від урядів вимагали жорсткості й рішучості в ставленні до Німеччини. Велика Британія і Франція обмінялися нотами про взаємну допомогу в разі агресії та надали відповідні гарантії державам, які мали спільний кордон із Німеччиною. Почалися приготування до війни. Проте стратегічна ситуація складалася не на користь Великої Британії та Франції. Виникнення безпосередньої загрози війни вимагало від урядів Великої Британії та Франції зближення із СРСР, єдиною ре-альною силою, яка могла протистояти Німеччині на Сході. Саме від позиції СРСР значною мірою залежало, чи почнеться Друга світова війна.

Запитання

1) Як готувалася до війни Німеччина?

2) Які зовнішньополітичні заходи здійснив Гітлер протягом 1935-1939 рр.?

3) Як вдалося Німеччини розширити свою територію без спротиву окупованих держав?

Закріплення нових знань

1. Яка подія вважається першим вогнищем нової світової війни?
2. Коли фашистська Італія оголосила про завоювання Ефіопії?
3. Які держави в 1936 р. уклали Антикомінтернівський пакт?
4. Які країни здійснювали політику «умиротворення»?
5. Коли відбувся аншлюс Австрії?
6. Яку територію А. Гітлер вимагав забрати в Чехо-Словаччини й передати Німеччині на зустрічі в Мюнхені у 1938 р.?
7. Коли Чехо-Словаччина припинила своє існування як незалежна держава?
8. Які державистали жертвами агресії Німеччини та Італії в 1935-1939 р.?

Відеоурок

Презентація

 

Домашнє завдання
 Опрацювати. § 31-33
Підручник: Сорочинська Н.М.; Гісем О.О. Всесвітня історія 10 кл. с. 164-173

Соціологія політики

Соціологія політики

План

1.      Предмет і основні поняття соціології політики

2.      Держава, як соціальний інститут

3.      Політичні рухи

В сучасному світі спостерігається значна політизація суспільства. Політика входить в усі сфери його життя. Поінформованість у сфері політичних процесів підвищує ефективність функціонування спільнот і впливає на планування життя людей. На цьому занятті ми ознайомимося з основами політичного життя суспільства і розглянемо основні політичні процеси, що відбуваються в світі.

1. Предмет і основні поняття соціології політики

На певному етапі розвитку суспільства, коли засоби виробництва дозволяють здійснити перший поділ праці, виробити додатковий продукт, виникає приватна власність, що зумовлює ПОЯВУ соціальних спільностей з відмінними, а то й прямо протилежними інтересами. Для регуляції відносин та зв'язків між такими спільностями вже недостатньо усталених норм моралі, традицій та звичаїв. Природно виникає потреба в нових формах організації та регулювання поведінки соціальних спільностей, зв'язків і відносин між ними, тобто таких формах публічної влади, яка ніби стоїть над спільностями і над суспільством. Отже, виникає політика як контрольно-регулятивна сфера життєдіяльності суспільства. Так у чому ж полягає сутність політики? Що є предметом соціології політики?

Політика — це діяльність соціальних груп, індивідів здійснювати певний вплив на свідомість і поведінку суспільства з метою здійснення влади, забезпечення певних інтересів і потреб.

Предметом соціології політики є соціальний механізм влади та її вплив у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціонування.

Соціологія політики досліджує такі питання:

як соціальні процеси проявляються у соціальній структурі?

 які політичні дії необхідні для підтримки соціальної стабільності?

як здійснюється інституціоналізація соціальних рухів?

які соціальні підстави переходу від одного політичного ладу до іншого?

Політика має складну структуру, основними елементами якої є політична свідомість, політичні відносини, політичні організації.

Політична свідомість -— це усвідомлення людиною (соціальною спільнотою) суті та змісту політики, раціональне або нераціональне ставлення до неї.

Це почуття,настрої, погляди, уявлення, інтереси, ідеї, ідеали, цінності, переконання. пов'язані зі ставленням соціальних спільностей до політичної влади, її завоювання, утримання і реалізації.

Політичні відносини — це стійкі політичні зв'язки і взаємодії, що формуються спільно з функціонуванням політичної влади. Це відносини між політичними діячами і масами, між політичною елітою і виборцями, між елітою і контр елітою, між діючою владою і опозицією, між лідерами і групами підтримки, між класами і соціальними групами з приводу завоювання, утримання і реалізації влади.

Політична організація — це сукупність державних і недержавних установ і організацій, що реалізують політичну владу, беруть участь у регулюванні взаємовідносин соціальних спільностей: політичні партії, громадські об'єднання, профспілки та різні творчі об’єднання, неформальні інституалізовані форми (мітинги, демонстрації, збори).

Запитання

1. Що таке політика? На які сфери життя суспільства вона впливає?
2. Визначте основні поняття соціології політики.

2. Держава, як соціальний інститут

Держава є предметом дослідження багатьох навчальних дисциплін, особливо правових наук. Соціологія політики займається державою з погляду суспільної зумовленості та суспільної ефективності функціонування державної влади.

Держава склалася із пізніх форм общинно-племінного ладу і розвивалася протягом тривалого історичного періоду. Можна виділити чотири головні риси, які відрізняють державу від додержавних, общинно-племінних організацій.

1.         Виникнення влади, яка вже не ототожнюється із суспільством; це публічна державна влада, ланками якої є організація озброєних людей, що займаються військовою справою.

2.       Територіальний розподіл населення, коли вже не враховуються кровні зв'язки.

3.       Поява груп людей, професією яких стало управління, а не продуктивна праця (виникнення державного апарату).

4. Поява різного роду податків та органів примусу.

Запитання

Для чого людство придумало державу?

Функції держави

Впорядкування відносин між людьми; забезпечення ефективного функціонування суспільства; захист прав та інтересів громадян.

Форми держави характеризуються сукупністю способів і методів здійснення влади тим

суспільним класом (чи класами), якому належить державна влада. Форма держави залежить від форми правління, що визначається законодавчим шляхом (наприклад, монархія чи республіка, парламентська чи президентська система), державного устрою (унітарна, федерація, конфедерація), а також від політичного режиму (наприклад, демократичний, авторитарний, тоталітарний).

Важливе місце в соціологічній проблематиці держави посідає державний апарат — цей особливий інструмент, який служить збереженню і зміцненню існуючого політичного режиму шляхом легального використання насильства. Але державний апарат не обмежується тільки органами насильства (армія, поліція), до його складу входять також інститути адміністрації та правосуддя, без яких держава неспроможна здійснювати свої функції у мирний час.

Запитання

1. Як виникла держава?
2. Назвіть основні ознаки і функції держави?
3. Що таке державний апарат? Для чого він потрібен?

3. Політичні рухи

Політичні рухи — це такі громадські сили, які намагаються змінити існуючі умови чи закріпити їх шляхом впливу на уряд або ж шляхом боротьби за владу.

Види політичних рухів

За соціальною базою	За ставленням до існуючого ладу	За ступенем організації
Класові	Консервативні (збереження існуючого стану)	Стихійні (короткочасні)
Міжкласові	Реформістські (поступова зміна шляхом реформ)	Слабо організовані
Позакласові (створені частиною класу, професійні, з декласованих елементів)	Революційні (різка зміна з поваленням існуючого ладу)	Високоорганізовані
	Контрреволюційні (повернення ладу, усуненого шляхом революції)

З високоорганізованих політичних рухів формуються політичні партії. Політична партія — це такий політичний рух, який має високий рівень організації, прагне до реалізації своїх цілей шляхом боротьби за владу чи за її здійснення, має політичну програму і зареєстрований в державних органах юстиції.

Залежно від статусу в політичній системі партії поділяються на урядові (провладні) та опозиційні; парламентські і непарламентські. У ХХ ст. з'явилися нетрадиційні типи партій, що сформувалися на базі соціальних рухів (екологічного, антивоєнного, жіночого…).

Запитання

1.      Що таке політичний рух? Яка його мета?

2.      За якими критеріями поділяються політичні рухи?

3.      Дайте визначення політичної партії.

4.      Які завдання виконують політичні партії в суспільстві?

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми.

Охарактеризуйте сучасну форму держави в Україні.

Визначте переваги і недоліки української багатопартійності