Зміни в етносоціальній структурі суспільства у 90-х рр. ХХ ст.

 

Зміни в етносоціальній структурі суспільства у 90-х рр. ХХ ст.

План

1) Загальна характеристика соціальних зрушень в українському суспільстві.

2) Результати всеукраїнського перепису населення 5 – 14 грудня 2001 року.

3) Етнічні процеси й національна політика України.

 

1) Загальна характеристика соціальних зрушень  в українському суспільстві.

 

Зміна принципів соціальної політики призвела до значних змін у соціальній структурі українського суспільства. Найпомітнішим із них є значне майнове розшарування. Якщо у 1990 р. середній дохід найзаможніших громадян України (10%) в 4 рази перевищував відповідний показник найбідніших (10%), то в 1999 р. цей показник зріс у 3 рази. За оцінками експертів, 10% населення України володіють 40% доходів, причому ¾ цих доходів мають кримінальне походження.

У той же час непомірно зросли масштаби бідності, яка охопила усі верстви населення, незалежно від професій, освітніх та демографічних ознак. Протягом останніх років у розряд бідних потрапили ті верстви населення, які за своїми соціально-демографічними ознаками були найбільш захищеними від такого ризику6 молодь з високою професійно-освтньою підготовкою,  люди 30-50 років, що мали високу кваліфікацію й роботу, пенсіонери, які отримали максимальну пенсію. Повсякденним стало явище безробіття. Зростання бідності відбувалося за рахунок розмивання середнього класу.

На сучасному етапі основою середнього класу є підприємці, високооплачувані спеціалісти, частина науково-технічних працівників і службовців. Нажаль, на сучасному етапі розвитку країни він ще не є основою для стабільного розвитку країни.

Аналіз даних про розшарування населення  за рівнем доходів, витрат та споживання свідчить про те, що переважна частина населення споживає набагато більше, ніж має офіційних доходів. Це свідчить про поширення незареєстрованої зайнятості серед усіх верств населення.

Значні соціальні зрушення сталої соціальної системи призвели до формування досить помітного прошарку людей, яких називають маргіналами.

 

Завдання

 

Визначте, які соціальні прошарки існують у сучасному українському суспільстві. Складіть схему соціальної структури українського населення.

 

2) Результати всеукраїнського перепису населення 5 – 14 грудня 2001 року.

 

Попередні підсумки перепису населення оприлюднені 29 травня 2001 р.: загальна кількість населення становить 48 млн. 416тис. осіб (  у 1989 р. – 51 млн. 540 тис. осіб). Населення міст становить 67% від загальної кількості населення. Порівняно із 1989 р. кількість місцевого населення скоротилась на 2,3%. Сільське населення складає 32%, порівняно з 1989 р. зросло на 1,8%.  Перепис засвідчив значне зниження кількості окремих національних меншин: євреїв, німців,угорців, росіян. Натомість зросла кількість кримських татар, вірмен, грузинів.

Фактори, які зумовили зменшення кількості населення:

–        Перехід в Україні до моделі одно дітної сім’ї.

–        Несприятлива економічна ситуація останніх 10 – 20 років.

–        Погіршення ситуації пов’язаної із охороною здоров’я.

–        Старіння нації. Чверть населення – люди похилого віку. Висока смертність.

–        Перевищення еміграції над імміграцією.

 

Запитання

Чим зумовлені зміни в структурі суспільства у цей період?

 

3) Етнічні процеси й національна політика України.

 

Із 52 млн. населення України за переписом 1989 р. українців нараховується 37,4 млн. осіб. Найбільші національні меншини складають росіяни ( 11,4 млн.), євреї (483,6 тис.), білоруси (440 тис.), молдавани (324,5 тис.), болгари (233 тис.), поляки (219,2 тис.), угорці (163 тис.), румуни (134,8 тис.), татари, греки, вірмени, цигани, німці, чехи, словаки та інші.

Із перших днів незалежності Україна проголосила рівноправ’я всіх громадян держави незалежно від їх національної приналежності. Було створено Комітет у справах національностей при Кабінеті Міністрів, згодом реорганізований у міністерство (нині – Державний комітет у справах національностей та міграції). На нього було покладено функції відродження та розвитку мов, культур, вільної реалізації духовних потреб людей усіх національностей, що проживають на території України.

1 листопада 1991 р. ВР прийняла Декларацію прав національностей України. У ній підкреслювалось, що в Україні всім народам, національним групам, громадянам гарантуються рівні економічні, політичні, соціальні й культурні права.

Іншим важливим документом став Закон «Про національні меншини в Україні».  Він зафіксував право кожного народу на культурно-національну автономію, творення своєї національної культури, відродження історико-культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії,задоволення потреб у літературі, мистецтві,засобах масової інформації. Створення національно-культурних та навчальних закладів. На сьогодні в Україні діють сотні організацій національних меншин.

Складною залишається проблема повернення кримських татар на історичну батьківщину, облаштування їх та надання їм українського громадянства.

На сьогодні законодавча база міжнаціональних відносин, що функціонує в Україні, визнана світовим співтовариством взірцевою. У ВРУ плідно працює Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

 

Запитання

Ø Які соціальні зрушення відбулись в Україні за роки незалежності?

Ø Чим вони були спричинені?

Ø Чи відбулися демографічні й етнічні зміни за роки незалежності? Які?

Ø Яку національну політику проводить Україна?

 https://www.youtube.com/watch?v=U852cCQRiBQ&t=2s

Хлібовська Г., Наумчук О. «Історія України 11 клас» § 30 с. 201-202.