СРСР у 40-60-х рр. ХХ ст.

                                                     СРСР у 40-60-х рр. ХХ ст. 

                                                                       План

1. Відбудова господарства. Суспільно-політичне життя 

2. СРСР у 1953 — середині 60-х років. «Відлига». М. Хрущов 

3. Зовнішня політика СРСР

 Друга світова війна суттєво розширила кордони СРСР. На Заході до Радянського Союзу відійшла частина Східної Пруссії з Кенігсбергом. СРСР закріпив окупацію Прибалтики, відібрав у Фінляндії м. Петсамо (Печенга) з прилеглою територією. 

Польща, Чехословаччина та Румунія відмовлялися від претензій на українські землі — Галичину, Волинь, Закарпаття, Буковину. 
Вперше за багато століть майже всі етнічні українські території об’єдналися в межах УРСР як складової частини Радянського Союзу. 
На Далекому Сході до СРСР відійшли Південний Сахалін та Курильські острови, які раніше належали Японії, а на південному сході СРСР приєднав Туву, яка до 1944 р. була самостійною державою. 
Перемога зміцнила статус СРСР як великої держави. З планами радянського керівництва доводилося рахуватися навіть прихильникам «холодної війни». До того ж 
СРСР перетворився на ядерну державу: у 1949 р. тут було здійснено випробування атомної, а потім (1953) водневої бомб. 
Сфера впливу СРСР поширилась на країни Східної Європи, які визволяла Червона армія. Вони почали за прикладом СРСР здійснювати соціалістичні реформи, а потім об’єднались у РЕВ (Раду Економічної Взаємодопомоги) та Варшавському договорі. Провідну роль у цих організаціях вдігравав СРСР. 

1. СРСР у 1945–1953 рр. Повоєнна розруха. Відбудова господарства. Суспільно-політичне життя 

                                Основні етапи ро звитку СРСР (1945–1964 рр.) 
1945– 1953 рр. 
Останній період cталінізму 
Повоєнна відбудова країни; політичні репресії; ідеологічні кампанії; ескалація «холодної війни» 

1954– 1964 рр. 
«Відлига» Лібералізація суспільно-політичного життя; спроби економічних реформ; політика мирного співіснування; карибська криза; освоєння космосу 

Втрати СРСР у війні були величезними: 27 млн осіб, 2,6 млн інвалідів; зруйновано 1 710 міст і селищ міського типу; знищено 70 тис. селищ, сіл; виведено з ладу майже 32 тис. заводів та фабрик, підірвано 1 135 шахт; знищено 65 тис. км залізниць. 
Посівні площі скоротилися на 34 млн га; загальні втрати країни — 1/3 національного багатства. Повноцінне харчування й житло відсутні. 1946 р. був ухвалений четвертий п’ятирічний план, головним завданням якого була відбудова народного господарства. 

Робота з таблицею 


                                                Повоєнні роки 1945–1953 рр. 

Політичне життя	Економічний розвиток
Апогей сталінізму супроводжувався новою хвилею масових репресій,  ідеологічного наступу, виявом яких стали:  • «ждановщина» (у галузі літератури, мистецтва та суспільних наук);  • «лисенківщина» (у сфер природничих наук);  • «ленінградська справа» (чистка партійного та державного керівництва);  • антисемітські заходи (справи — ЄАК, лікарів);  • космополітизм 1949 р.	Відбудова зруйнованої економіки здійснювалася за рахунок «внутрішніх ресурсів».  • грудень 1947 р. — скасування карткової системи розподілу продуктів харчування; проведення грошової реформи;  • збільшено податки на селян;  • укрупнення колгоспів, обмеження свободи пересування колгоспників;  • повернення до довоєнного курсу побудови соціалізму та комунізму;  • голод 1946–1947 рр.

Робота над поняттями 

«Ж д а н о в щ и н а» (1946–1948) — ідеологічний наступ радянської влади в галузі літератури і мистецтва, науки, культури з метою посилення тоталітарного режиму в СРСР. Політика дістала назву за ім’ям А. Жданова — секретаря ЦК КРРС з ідеології. 
«Л и с е н к і в щ и н а» — «ждановщина» в науці (від прізвища президента ВАСГНІЛ Т. Лисенка). 
К о с м о п о л і т и з м — ідеологія так званого світового громадянства, що ставить загальнолюдські проблеми вище за національні і класові. 

Грошова реформа 1947 р.

Пропорції обміну старих грошей на нові	Типи грошових накопичень
10:1	Готівка
3:1	Облігації
1:1	Вклади до 3 тисяч рублів
3:2	Вклади від 3 до 10 тисяч рублів
2:1	Вклади більш ніж 10 тисяч рублів

Запитання 
1. Чи змінилося політичне становище в СРСР після війни?

2. Які проблеми в економіці характерні для СРСР у 40-х рр.?
2. Чи справедливим був обмін грошей? 

3. СРСР у 1953 — середині 60-х років. «Відлига»

5 березня 1953 р. помер Й. Сталін. Гостра політична боротьба між головою Ради Міністрів СРСР Г. Малєнковим, першим секретарем ЦК КПРС М. Хрущовим, керівником МВС СРСР Л. Берія завершилась перемогою М. Хрущова. 
1953 р. — початок процесу десталінізації, яка в широкому розумінні означає відхід від крайніх проявів сталінізму в усіх сферах життя — політичній, економічній, духовній, а у вузькому — критику культу особи.

 Робота з терміном 

Д е с т а л і н і з а ц і я — політика відходу від найбільш негативних ознак сталінізму як форми тоталітарного режиму, що тривала в СРСР у 1953–1964 рр. 

 М. Хрущов намагався реформувати економіку та систему управління нею, прагнучи наздогнати й перегнати найбільш розвинені західні країни з виробництва продукції на душу населення (програма «Наздогнати й перегнати Америку»). 

                                                     Реформи М. Хру щова 

Галузь	Зміст реформ
Промисловість	1957 р. — ліквідація галузевих міністерств і створення замість них територіальних органів управління — Рад народного господарства.  1962 р. — укрупнення раднаргоспів та створення Вищої ради народного господарства
Сільське господарство	підвищення самостійності колгоспів, їх укрупнення та покращення життя селян.  скасування паспортних обмежень на селі.  реорганізація МТС у РТС (ремонтно-тракторні станції); скасовано обов’язкові поставки продовольства державі, натуральної оплати за роботу МТС (РТС); запровадження грошової оплати праці колгоспників.  освоєння цілини в Казахстані, Сибіру, на Уралі (собівартість зерна цілинних земель булла на 20 % вищою, ніж в Україні).  розширення посівів кукурудзи і гороху
Соціальна  і фінансова сфера	проведення пенсійної реформи.  Підвищення заробітної плати робітникам і службовцям.  Початок масового житлового будівництва (хрущовки).  Скорочення тривалості робочого дня для робітників та службовців.

 

Наслідки реформ  

Позитивні	Негативні
Підвищення ефективності виробництва.  Поглиблення спеціалізації та кооперації певних регіонів СРСР  Зростання валового виробництва на 35 %.  Підвищення життєвого рівня трудящих	Непомірне зростання капіталовкладень та кредитів.  Розрив економічних зв’язків між підприємствами однієї галузі.  Зростання дефіциту товарів  Порушення структури посівів зернових.  Скорочення поголів’я у тваринництві.  Порушення екологічного балансу в деяких регіонах.  Масові закупівлі зерна за кордоном

Запитання

1. Опрацювавши інформацію, подану в таблицях, назвіть сферу діяльності М. Хрущова, у якій було досягнуто найкращого результату внаслідок запровадження його реформи. 
2. Обґрунтуйте судження, що реформи Хрущова були непослідовними по суті і не могли розв’язати назрілих проблем. 

4. Зовнішня політика СРСР

 У зовнішній політиці відбуваються складні й суперечливі процеси. З одного боку, можна відзначити існування і поглиблення розколу світу на два ворожі табори, продовження «холодної війни», а з іншого — перші ознаки, що свідчать про відмову від непримиренної ворожнечі між Заходом і Сходом. 

• 1955 р. — виведення радянських військ з Австрії, встановлення дипломатичних відносин з ФРН. 
• 1956 р. — придушення Угорської революції. 
• 1956 р. — відвернення агресії західних держав проти Єгипту. Погіршення відносин з КНР. 
• 1957 р. — проведення в СРСР випробувань першої у світі міжконтинентальної балістичної ракети. 
• 1958 р. — укладення угоди з США про співпрацю в царині культури та економіки. 
• 1959 р. — візит Хрущова до США. 
• 1961 р. — переговори М. Хрущова та Дж. Кеннеді у Відні (Австрія). 
• 1962 р. — Карибська криза. 

Боротьба за владу серед радянського керівництва після смерті Сталіна спричинила прихід до влади М. Хрущова, наслідком чого стала лібералізація суспільно-політичного життя в країні — помітне явище в розвитку Радянського Союзу. Проведення низки реформ в усіх сферах народного господарства та деякі зміни статусу союзних республік не змінили тоталітарної суті держави. 
У зовнішній політиці СРСР у роки «відлиги» також сталися суттєві зміни: вона стала більш відкритою і передбачуваною. Але від позиції лідера одного з блоків СРСР не відмовився. 

Запитання 
1. Переваги радянського ладу, соціалістичної системи господарства, дружба і співробітництво радянських народів, високий патріотизм і героїзм радянських людей, мудре керівництво комуністичної партії забезпечили відбудову народного господарства і культури в найбільш стислі історичні строки. Чи погоджуєтесь ви з цією точкою зору? 
2. Яке значення мала політична діяльність М. Хрущова? 
3. Що ви розумієте під хрущовською «відлигою»? 

Домашнє завдання 
Зробити опорний конспект