Росія, Радянський Союз у міжвоєнний період

 

Росія, Радянський Союз у міжвоєнний період

 

 

План

1. Революція в Росії. Більшовицький переворот.

2. Громадянська війна. Створення СРСР.

3. Укріплення тоталітаризму в СРСР.

 

Після війни Росія стала полем грандіозного соціально-політичного експерименту. Владу в країні захопив чи не найкривавіший тоталітарний режим в історії людства – більшовизм. Протягом 20 років Росія стає провідною у військовому відношенні державою Європи. Водночас руйнуються майже всі традиційні засади життя суспільства, а жертвами режиму стають мільйони людей.

 

1. Революція в Росії. Більшовицький переворот.

23 лютого 1917 р. – початок страйку на Путилівському заводі в Петрограді, підтриманий іншими підприємствами та військовими гарнізонами.

2 березня 1917 р. – зречення Миколи ІІ, створення Тимчасового уряду (Г. Львов, О. Керенський)

Основні пункти програми Тимчасового уряду	Основні пункти програми більшовиків
Проголошення демократичних свобод, збереження приватної власності	Націоналізація підприємств, передача управління ними робітникам
Розробка заходів по передачі землі селянам покладалася на майбутні Установчі Збори, що мали бути скликані в кінці року	Негайна передача землі селянам без викупу
Ігнорування національних рухів, проголошення курсу на збереження єдності Росії	Проголошення права всіх народів імперії на самовизначення, аж до створення власних держав
Продовження війни до перемоги	Негайне завершення війни на будь-яких умовах

 

Завдання

Порівняйте політичні програми Тимчасового уряду і більшовиків. Яку політичну силу підтримає більшість населення?

 

25 жовтня 1917 р. – здійснено більшовицький переворот. Створено Раду Народних комісарів на чолі з В.Леніним. Видання Декрету про земля та Декрету про мир.

3 березня 1918 р. – підписано Брест-Литовський мирний договір між Росією і державами Троїстого Союзу.

Запитання

1. Коли відбулося повалення монархії в Росії?

2. Чому більшовикам досить легко вдалося захопити владу?

3. Які верстви населення були проти встановлення влади більшовиків?

 

2. Громадянська війна. Створення СРСР.

Громадянська війна – це військова боротьба за владу між громадянами однієї держави.

Протягом 1917 – 1922 р. на території колишньої Російської імперії тривала громадянська війна.

Сторони конфлікту (керівники)	Основна мета	Результат
Більшовики (В.Ленін, Л. Троцький, Й. Сталін, К. Ворошилов)	Утвердження більшовицького режиму на всій території колишньої імперії	Перемога, зміцнення своєї влади
Білогвардійці (А.Денікін, О.Колчак, П. Врангель)	Усунення більшовиків, відновлення монархії, збереження єдності Росії	Поразка, виведення залишків військ за кордон
Війська держав Антанти (Британія, Франція, Румунія, Греція, Польща)	Підтримка білогвардійців, територіальні та економічні інтереси	Евакуація з території Росії
Національні збройні формування (Україна, Кавказ, Фінляндія, Прибалтика, Далекий Схід)	Створення власних держав	Поразка визвольних змагань, створення незалежних держав у Фінляндії та Прибалтиці.
Місцеві повстанські загони	Задоволення місцевих інтересів	Поразка, еміграція керівників за кордон

 

Запитання

Які сторони брали участь в громадянській війні? Якими були їх цілі?

Охарактеризуйте результати війни?

 

30 грудня 1922 р. – створення СРСР у складі Російської, Української, Білоруської та Закавказької радянських республік.

 

Запитання

Якими мотивами керувалися більшовики при створенні СРСР?

 

3. Укріплення тоталітаризму в СРСР.

Після смерті Леніна і боротьби за владу з 1929 р. одноосібним керівником більшовицької партії і держави стає Й. Сталін (рік великого перелому).

 

Заходи сталіна

Індустріалізація	Колективізація
Мета: забезпечення швидкого економічного розвитку, підвищення обороноздатності держави	Мета: контроль держави над селянством, забезпечення ресурсами процесу індустріалізації
Заходи: масове будівництво підприємств, закупівля закордонного обладнання і технологій, основні капіталовкладення у металургію, машинобудування і військово-промисловий комплекс.	Заходи: примусове об'єднання селянських господарств у колгоспи, придушення опору селян збройними акціями та голодом.
Масові репресії
Мета: контроль держави над суспільством, придушення опозиції, утвердження одноосібної влади Сталіна.

 

Запитання

Як репресії могли вплинути на боєздатність армії та загальний стан радянського суспільства?

 

Закріплення нових знань

1. Коли і яким чином більшовики приходять до влади в Росії?

2. Які державні утворення ввійшли до складу СРСР?

3. З якою метою проводяться індустріалізація, колективізація і масові репресії?

4. До яких результатів вони призвели?

5. Чи можна вважати сталінський режим злочином проти власного народу?

 

 Презентація

 

Домашнє завдання

§12-15 (Н.М. Сорочинська; О.О. Гісем «Всесвітня історія 10 кл.») Скласти порівняльну таблицю «Італійський фашизм і радянський більшовизм»

	Основні заходи	Результат
Фашизм
Комунізм

Індія в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

                           Індія в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

  

План

1. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Курс Дж. Неру

2. Політика І. Ганді

3. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

 

Індія, як колонія Британії, брала участь у Другій світовій війні: 3 млн індійців воювали на фронті.

Під час бойових дій у країні розвинулося машинобудування. Тому Індія сплатила усі борги Британії і вийшла з війни економічно зміцнілою. Однак країна не мала адміністративної єдності через багатоетнічний склад населення Індії, протистояння двох основних релігійних громад — індуїстів, інтереси яких представляв Індійський національний конгрес (ІНК), та мусульман, очолюваних Мусульманською лігою. Усе це заважало згуртуванню населення і послаблювало національно-визвольний рух.

  

1. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Курс Дж. Неру

 Одразу після закінчення Другої світової війни рух протии колоніального панування охопив широкі верстви населення Індії.

 Основи державного ладу, внутрішньої та зовнішньої політики Індії були закладені за прем’єр-міністра Дж. Неру (1947–1964), для якого ідеалом розвитку країни був демократичний соціалізм.

Поділ Індії

Запитання

1. Чому на території колишньої британської колонії виникло дві держави — Індія і Пакистан?

2. Назвіть дату здобуття Індією незалежності.

 Робота з таблицею

Один з учнів за текстом підручника заповнює колонку «Внутрішня політика», інший — «Зовнішня політика», після чого вони обмінюються інформацією.

 

Політика Інді ї після здобуття незалежності

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Прискорений розвиток держсектору в промисловості Активна підтримка приватного бізнесу, контроль за діяльністю монополій. Обмеження доступу іноземного капіталу в країну. Проведення аграрної реформи (обмеження розмірів феодального землеволодіння, передача землі за викуп орендарям з нижчих каст, заохочення створення кооперативів). Проведення адміністративно- територіальної реформи у 1956 р. (розмежування за національною та мовною ознаками)

Дотримання принципу «позитивного нейтралітету», неприєднання до військово-політичних блоків ( На початку 60-х рр. через перебування на території Індії Далай-лами Тибету погіршилися індійсько- китайські відносини. Китайські війська окупували частину індійської території

 Запитання

1. Чому на території колишньої британської колонії виникло дві держави — Індія і Пакистан?

2. Назвіть дату здобуття Індією незалежності.

 

2. Політика І. Ганді

 Після смерті Дж. Неру прем’єр-міністром Індії стає Л. Б. Шастрі, який дотримувався курсу Неру. Але у 1965 р. виникає новий військовий конфлікт з Пакистаном через Кашмір.

Саме тоді, як Індії і Пакистану за допомогою міжнародних політичних сил вдалося владнати ситуацію (в січні 1966 р.), Л. Б. Шастрі несподівано помирає. Новим прем’єр-міністром стає донька Дж. Неру — Індіра Ганді (мала гарну освіту, політичний досвід, в уряді Шастрі була міністром інформації та радіомовлення).

Внутрішня політика І. Ганді

• націоналізація банків і підприємств; • заохочення аграрного підприємництва; ·      «зелена революція»; Але паралельно із цим: • запровадження надзвичайного стану (1975), заборона страйків; • порушення громадянських прав і свобод; • антигуманні методи розв’язання демографічної проблеми (через примусову стерилізацію)

Гальмується здійснення економічних і соціальних програм.

Економічна ситуація в країні погіршується, формується опозиція уряду І. Ганді

На виборах 1977 р. Індіра Ганді програла. В ІНК відбувається розкол. І. Ганді створює власну партію — ІНК(І).

В економіці країни назріває критична ситуація, і в 1980 р. І. Ганді знову стає прем’єр-міністром. Але в цей період активізуються сепаратистські тенденції в країні. 31 жовтня 1984 р. І. Ганді була вбитасикхськими екстремістами.

Запитання

1. Визначте спільні ознаки внутрішньої політики Дж. Неру та І. Ганді. У чому полягали особливості внутрішньополітичного курсу І. Ганді?

2. Визначте основні напрями внутрішньої політики Індії у повоєнний період.

3. Які проблеми не вдалося вирішити І. Ганді?

 

3. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

 

У грудні 1984 р. прем’єр-міністром Індії стає син І. Ганді — Раджив Ганді, який спрямував свої зусилля на:

• подальше зміцнення єдності країни;

• боротьбу проти сепаратистів;

• боротьбу проти «старих ворогів» індійського суспільства: бідності, безробіття, неписьменності, хвороб.

До середини 1990-х років в політиці Індії домінував ІНК, яку очолювали представники сім’ї Неру-Ганді.

Але після нападу на потяг з паломниками в 2002 р. почалася різанина в місті Гуджарат, на яку доволі м’яко відреагували державні структури (подекуди своїми діями ще більше провокуючи конфлікт). Суспільство поступово відходити від крайньо правих ідей. Тому

в 2004 р. на парламентських виборах опозиційна тоді партія Національного Конгресу досягла відчутної перемоги під Керівництвом Соні Ганді. Але створивши коаліцію та маючи більшість в парламенті, Соня Ганді відмовилася від поста прем’єр-міністра (через сумну долю своїх родичів на цій посаді). В 2009 р. на чергових парламентських виборах Коаліція Об’єднаного прогресивного альянсу на чолі з керівництвом ІНК забезпечила собі підтримку в парламенті.

На сьогодні значна частина населення Індії проживає в злиднях, близько половини населення залишається неписьменною, зберігається високий рівень безробіття. Серед соціально-економічних, національних та релігійних залишається актуальною демографічна проблема. Населення Індії щороку зростає на 14 млн чоловік і сьогодні перевищує 1 млрд чол.

Активною залишається зовнішньополітична діяльність країни.

Зокрема, налагоджуються українсько-індійські зв’язки. Протягом тривалого часу українські підприємства традиційно співпрацюють з індійськими кампаніями: на багатьох індійських підприємствах запроваджені й використовуються українські технології, машини та обладнання. Взаємовигідна торгівля між Україною та Індією є важливим фактором зміцнення співробітництва між обома країнами.

Запитання

1. Які труднощі мали місце у політичному житті й економічному розвитку Індії у 80–90-ті роки?

2. Які політичні, економічні, національні і зовнішньополітичні проблеми розв’язує Індія на початку ХХІ ст.?

3. Чому, незважаючи на великі поклади корисних копалин в Індії, вона залишається слаборозвиненою країною?

 Презентація

 Домашнє завдання

§ 33 (Ладиченко Т.В. «Всесвітня історія 11 кл.»)