Розгортання державотворчих процесів у 1990-х роках

               Розгортання державотворчих процесів у 1990-х роках.

План

1) Здобутки і прорахунки процесу державотворення в 1991 – 1994 рр. Президентство Л. Кравчука.

2) Вибори до Верховної Ради України й Президента України.

3) Законодавчий процес в Україні.

4) Прийняття Конституції України

 

 

1)    Здобутки і прорахунки процесу державотворення в 1991 – 1994 рр. Президентство Л. Кравчука.

Леонід Кравчук
Президент України в 1991-1994 рр.

Державотворчий процес – процес становлення державності, формування державних органів влади, визначення їх функцій.

Суспільна ситуація, що склалася в Україні після розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання:

–        Будівництво власної суверенної держави;

–        Ліквідація тоталітарних політичних структур і будівництво правової держави;

–        Трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову, орієнтовану на потреби населення;

–        Національне відродження і оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;

–        Встановлення міжнародних зв’язків на основі рівноправ’я.

Ключовим завданням перших років державотворення стало формування  трьох основних гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової.  Поряд із цим необхідно було створювати управлінські структури на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади.

 

Особливості державного будівництва в Україні:

–         Становлення й утвердження незалежної  держави відбувалося одночасно із завершенням процесів формування української політичної нації та національної свідомості;

–        Важке соціально-економічне становище перших років незалежності призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнуть скористатися відкриті й приховані противники незалежності.

 

Чинники, які сприяли державотворчому процесові:

–        Державотворчі традиції

–        Мирний шлях здобуття незалежності

–        Підтримка з боку населення

–        Демократичний вибір

–        Міжнародне визнання України

 

Чинники, які негативно впливали на державотворчий процес:

–        Економічна криза

–        Корупція вищих ешелонів влади

–        Тривала відсутність видимих позитивних зрушень сприяла поширенню апатії в суспільстві

–        Деформованість і незавершеність формування української нації

–        Не виробленість національної ідеї

–        Втручання у внутрішні справи України Росії

 

Запитання

 

Що таке державотворчий процес?

Які на вашу думку були допущені прорахунки?

 

2)  Вибори до Верховної Ради й Президента України.

 

Перехід до ринкових відносин викликав загострення соціально-економічної ситуації в Україні, що в свою чергу призвело до загострення політичної ситуації. Населення висловлювало невдоволення діяльністю Верховної Ради та Президента країни. Зрештою було прийнято рішення провести дострокові вибори президента і Верховної Ради.

27 березня 1994 р. відбулися вибори до верховної Ради України. Було обрано 338 народних депутатів, половина з яких були безпартійними. Більше всього місць отримала КПУ – 96, СПУ – 14, СелПУ – 18, Рух – 20. Інші партії спромоглися провести у Верховну Раду від 1 до 9 своїх представників. Отож, вибори засвідчили домінування лівих сил. 18 травня 1994 р. головою Верховної Ради було обрано О. Мороза. Новий парламент Прем’єр-міністром затвердив В. Масола.

Процес заміни політичної влади в Україні завершили президентські вибори, що відбулись у червні-липні 1994 р. у другому турі виборів перемогу здобув Л. Кучма. 9 липня новообраний президент склав присягу.

Вибори 1994 р. стали свідченням того, що Україна стоїть на демократичному шляху розвитку. Україна стала першою серед країн СНД , де зміна влади відбулася мирним демократичним шляхом.

 

Президентство Л. Кравчука

Здобутки	Прорахунки
Утвердження незалежності України Мирний вихід із складу СРСР Налагодження відносин з країнами світу Консолідація суспільства навколо ідеї державотворення Започаткування економічних перетворень Створення державних структур влади,що Відповідають статусу незалежної держави	Неспроможність приборкати економічну кризу Відсутність програми Реформ Гіперінфляція Стрімке падіння життєвого рівня населення Діяльність трастів, фінансових пірамід. Політична криза 1993 – початку 1994 року

 

1998 р. відбулися нові вибори до Верховної Ради. За підсумками голосування у загальнодержавному багатомандатному окрузі 4%-ий бар’єр подолали КПУ, НРУ, виборчий блок соціалістичної і Селянської партій України «За правду, за народ, за Україну!», Народно-демократична парія, всеукраїнське об’єднання «Громада», ПСПУ, СДПУ – загалом 8 партій (блоків). 12 травня 1998 р. Верховна Рада розпочала свою роботу. Після тривалих дебатів Головою ВР було обрано О. Ткаченка.

Вибори Президента України було призначено на 31 жовтня 1999 р. у цей день у голосуванні взяли участь 70% виборців. Президентом України у другому турі було обрано Л. Кучму. За нього проголосувало 56% виборців, за П. Симоненка – 38%.

Із переобранням Президента відбулася зміна уряду. У грудні 1999 р. Перм’єр-міністром України було призначено В. Ющенка. На цій посаді він залишався до квітня 2001 р.

Визначною подією, що позитивно вплинула на прискорення державотворчих процесів і проведення реформ, стало формування в складі ВРУ парламентської більшості її сформували у січні 2000 р. депутати 11 парламентських груп і фракцій, а також деякі позафракційні депутати в кількості 237 депутатів. Більшість надала підтримку уряду Ющенка, що було вперше за роки незалежності. Головою ВРУ став І. Плющ. Парламентська більшість зосередила основну увагу на підвищенні ефективності законодавчої влади. Було прийнято ряд законів, зокрема Кримінальний та Земельний кодекси

 

3) Законодавчий процес в Україні.

 

Важливим кроком у розбудові української держави став законотворчий процес. За 1992 -1994 рр. Верховна Рада України прийняла близько 450 законів. Проте через відсутність концепції переходу від тоталітарної до демократичної держави більшість з них виявилась малоефективною.

Найважливішими законодавчими актами початку 90-х рр. стали закони «Про громадянство України» (8 жовтня 1991 р.), «Про державний кордон України» (4 листопада 1991 р.)

Важливе значення мав президентський указ від 15 січня 1992 р. «Про Державний Гімн України», який затвердив Державним гімном національний гімн на музику М. Вербицького, слова Лозинського. 28 січня синьо-жовтий прапор проголошено Державним прапором України, а малим Державним Гербом тризуб.

Леонід Кучма
Президент України у 1994-2005 рр.

Життя вимагало невідкладного розв'язання багатьох складних проблем державо творення. У результаті виникла ідея стосовне створення «Малої Конституції України», яка втілилася у проекті Закону «Про державну владі і місцеве самоврядування в Україні» (18 травні 1995 р.).

Президент ставав одноосібним главою уряду склад якого він формував самостійно, без узгодження і затвердження Верховною Радою. Він же мав очолити й систему місцевих органів державної виконавчої влади. Органами державної влади від обласного до районного рівня ставали державні адміністрації, главами яких президент мав призначати обраних народом голів відповідних рад. Місцеві ради отримали дуже обмежені повноваження: затвердження місцевого бюджету й програм територіального розвитку, заслуховування звітів голів адміністрацій. Решта передавалась державним адміністраціям. Після ухвалення Закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні» (18 травня І995 р.) Україна перетворювалася з парламентської на парламентсько-президентську республіку.

Та Верховна Рада України відхилила його. У зв'язку з цим виникла певна колізія між Президентом України виконавчою і законодавчою владою.

З метою розв'язання конфлікту 8 червня 1995 р. між Верховною Радою України та Президентом України було прийнято Конституційний договір «Про основні засади, організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України». Його у Марийському палаці підписали Голова Верховної Ради України О. Мороз та Президент України Л. Кучма, Під договором, який був укладений на один рік і в основному відтворював положення не ухваленого конституційною більшістю Верховної Ради Закону «Про державну владу й місцеве самоврядування», поставили підписи понад половина народних депутатів. Тимчасово припинялася дія положень Конституції 1978 р., які суперечили цьому договору.

 

4) Прийняття Конституції України

11 березня 1996 р. Конституційна комісія схвалила проект Конституції й передала його на розгляд до Верховної Ради. Проект розглядався майже три місяці. Конституційний процес вкотре загальмувався. За цих умов президентські структури — Рада національної безпеки та оборони й Рада регіонів — радили президентові оголосити референдум про затвердження Основного Закону в редакції, що її запропонувала на розгляд Верховній Раді конституційна комісія.

Ця редакція передбачала двопалатний парламент та його перейменування на Народні Збори. Парламент не сприйняв президентського проекту, внісши до нього чимало поправок, з частиною яких Л. Кучма був уже готовий погодитися. Коли ж проєкт з поправками все одно не пройшов, президент вирішив винести на референдум його перший проєкт. В Україні склалася політична криза.

24 квітня проект було прийнято за основу. 5 травня 1996 р. було утворено Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту Конституції на чолі з депутатом Михайлом Сиротою, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп. У червні комісія завершила свою роботу.

Розпочалася копітка робота з обговорення доопрацьованого проекту Конституції. Але політичні суперечки заважали плідній роботі. До 26 червня 1996 р. Верховна Рада України не прийняла жодного розділу Конституції. Вважаючи неприпустимим затягування конституційного процесу, Президент України підписав Указ, яким призначав на вересень 1996 р. Всеукраїнський референдум з питань затвердження нової Конституції.

27 червня Верховна Рада відновила роботу, змінивши технологію розгляду Конституції. Було створено робочі групи з найбільш болісних питань — власності, символіки, організації влади тощо. Надвечір було відновлено пленарне засідання, яке тривало протягом всієї ночі. Засідання Верховної Ради 28 червня 1996 р. стало історичним -  о 9-й годині 15 хвилин V сесія Верховної Ради України XIII (II) скликання прийняла нову Конституцію України.

Україна нарешті отримала Основний Закон, без якого державність є невизначеною. Конституція юридично закріпила політичний і економічний суверенітет Української держави, її територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян.

Запитання

Ø Які чинники впливали на державотворчий процес в Україні?

Ø Які ви можете назвати здобутки державотворчого процесу на першому етапі?

Ø Чи можна вважати конституційний процес в Україні завершеним? Чому?

 

Перші кроки на шляху будівництва суверенної держави засвідчили серйозність намірів українського народу відродити власну державу. Проте цей шлях виявився нелегким.

Законодавчий процес в Україні виявився суперечливим. Складним і надзвичайно тривалим. Прийняття конституції завершило період державного становлення, закріпило правові основи незалежної України. Проте конституційний процес виявився незавершеним, і до сьогодні відбуваються серйозні трансформації у цій сфері.

 

Презентація

Домашнє завдання.

Опрацювати § 29 с. 190-196 (Хлібовська, Наумчук «Історія України 11 клас»)