Політика «прискорення та її наслідки в Україні

                         Політика "прискорення" та її наслідки в Україні

План уроку

1. Перебудова: причини і початок;

2. Основні напрямки політики реформ М.Горбачова;

3. Політика "прискорення" та її наслідки для України;

 

Критичне становище, у якому опинився СРСР у середині 80-х років, свідчило про необхідність радикальних перетворень.

 1. Причини і початок «перебудови»

Докорінні зміни внутрішній і зовнішній політиці розпочалися, коли 11 березня 1985 р. після смерті Костянтина Черненка Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано Михайла Горбачова. На квітневому (1985 р.) пленумі ЦК КПРС Горбачов уперше заявив про «необхідність перебудови господарського механізму». Тому квітень 1985 р. вважається початком перебудови в СРСР, хоч власне поняття «перебудова» з’явилося значно пізніше.

П е р е б у д о в а (рос. «перестройка») — теоретично-політична програма реформування командно-адміністративної, бюрократичної соціальної системи СРСР. Метою перебудови був перехід до демократичного соціалізму та ринкової економіки, що зумовлювалось низкою факторів. Перебудова мала охопити п’ять провідних сфер життєдіяльності суспільства:

- ЕКОНОМІКУ – перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних;

- ВНУТРІШНЮ ПОЛІТИКУ – демократизація суспільного життя та забезпечення народовладдя;

- ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ – припинення "холодної війни" та побудова загальноєвропейського дому;

- СОЦІАЛЬНУ СФЕРУ – поліпшення матеріального та культурного добробуту населення;

- ІДЕОЛОГІЮ – ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думки громадян.

 

Причини перебудови

1. Очевидна науково-технічна відсталість країни порівняно з передовими західними країнами, що дедалі поглиблювалась.

2. Уповільнення темпів економічного розвитку.

3. Низька якість більшості вітчизняних промислових товарів.

4. Неспроможність колгоспно-радгоспного ладу забезпечити країну продуктами сільського господарства.

5. Вражаюча безгосподарність в усіх ланках народногосподарського комплексу.

6. Нездатність режиму забезпечити більш-менш задовільний рівень життя для своїх громадян.

7. Нескінченні дефіцити найнеобхідніших продуктів і товарів.

8. Нещадне переслідування владою будь-яких форм дисидентства, інакомислення та опозиції.

9. Всевладдя партійної номенклатури.

10. Значне поширення корупції, соціальної апатії, пияцтва та інших негараздів у радянському суспільстві.

 Запитання

1. Що таке «перебудова»? Назвіть її причини.

 

2 Основні напрями політики реформ М. Горбачова

1. Демократизація суспільства. Створення правової держави.

2. Гласність.

3. Реабілітація незаконно засуджених і репресованих за роки радянської влади.

4. Утвердження багатопартійності.

5. Запровадження інституту президентства.

6. Підготовка нового союзного договору.

7. Політика нового мислення у зовнішніх відносинах.

8. Підтримка демократичних революцій у Східній Європі

 Робота з документами

Леонід Кравчук, перший президент України

«Нам хотілося, щоб все це змінилося: цей консерватизм, щорічні похорони генсека, щорічні виклики вночі, писати від ЦК траурні документи… Все це настільки вже обридло, настільки було неавторитетним, що коли було проголошено перебудову й визначено основні її шляхи — насамперед науково-технічний прогрес (це те, на чому найдовше у своїй доповіді зосередився Горбачов: що нам потрібні нові технології, що ми не можемо відставати від Заходу) — це було сприйнято більшою частиною пленуму на «ура». …Основне значення перебудови полягало в тому, що вона відкрила очі партійним керівникам, інтелігенції, політичній еліті на те, що ми відстали від західних країн на 50–100 років».

 Запитання

Яке ставлення партійного діяча до реформ? Чому саме таке ставлення?

 Визрівання політичного курсу перебудови. Трансформація радянського суспільства розпочалася як типова революція «згори». У квітні 1985 р. на Пленумі ЦК КПРС було проголошено курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Перетворення на початковому етапі не були системними і стосувалися передусім економіки (наведення елементарного порядку, зміцнення трудової та технологічної дисципліни, підвищення відповідальності кадрів тощо). Характерні ознаки першого періоду

1. Джерелом реформаторських імпульсів є політичний центр держави.

2. Вичікувальна позиція апарату партійно-державних органів.

3. Визрівання потреби в політичних узагальненнях та чіткій програмі перебудови.

4. Консерватизм, інертність, зорієнтованість на політичний центр суспільної думки.

В Україні перебудовчі процеси загалом збігалися із загальносоюзними. Проте вони мали і свої особливості:

 • уповільнений темп розвитку;

• порівняно низький рівень активності населення;

• тривале збереження при владі старої брежнєвської еліти;

• відсутність відвертого насилля як засобу розв’язання внутрішніх проблем.

 Запитання

1. Якими ознаками характеризувався період «перебудови»?

2. Які особливості перебудови в Україні?

 

3. Політика «прискорення» та її наслідки в Україні.

7 травня 1985 р. — ухвала Радою Міністрів СРСР постанови «Про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму, викорінення самогоноваріння». 23 травня 1986 р. — ухвала Радою Міністрів СРСР постанови «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами». 19 листопада 1986 р. — Верховна Рада СРСР прийняла Закон СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність». Перші результати реалізації курсу прискорення соціально-економічного розвитку України були доволі обнадійливими: після невпинного зниження процента середньорічного приросту, що тривав з початку 60-х років, він уперше почав зростати. У країні різко, більш ніж наполовину, скоротилося виробництво всіх алкогольних напоїв, у тому числі пива і шампанського Протягом 1986–1989 рр. в Україні було знищено до 60 тис. га виноградників, що призвело до зменшення середньорічного збору винограду на 20 %. За даними тодішнього голови Ради міністрів СРСР М. Рижкова, бюджет у 1985р. недоотримав 60 млрд. руб. прибутку порівняно з планом, а в Україні ця цифра становила 10 млрд. руб. Втрати загальносоюзного бюджету у 1986 р. склали 38 млрд., у 1987 р. — 35 млрд., у 1988 р. — 40 млрд. рублів.

30 червня 1987 p. «Про державне підприємство (об’єднання)» У травні 1988 р. було прийнято Закон «Про кооперацію». Він доповнював і розвивав норми Закону «Про індивідуальну трудову діяльність». В українських кооперативах наприкінці 80-х рр. працювало близько 700 тис. осіб., які виробляли товари або надавали послуги на суму до 5 млрд. руб. щороку. При цьому третина кооперативного обороту обслуговувала потреби державних підприємств, а дві третини — населення. Майже 60 % кооперативів працювали у сфері громадського харчування. Регламентоване згори планування підштовхувало підприємства до збільшення своїх прибутків не за рахунок ефективності та якості роботи, а за рахунок підвищення цін. А це призводило до цілковитого ігнорування інтересів споживача, неконтрольованого зростання грошових виплат на виробництві, порушення договірних зв’язків. Підприємства ухилялися від виробництва дешевих товарів і зосереджувалися на випуску виробів, які могли прискорити виконання плану з реалізації, що вимірювався в рублях, а не в натуральних показниках. Економісти влучно назвали нашу економіку «самоїдською», бо вона сама споживала те, що продукувала. Економіка республіки дедалі гостріше відчувала тиск низькоприбуткових і збиткових видобувних галузей — вугільної, залізорудної, чорної металургії. Інвестиції централізовано спрямовували переважно на забезпечення прискореного розвитку атомної енергетики, оновлення військово-промислового комплексу, будівництво малоефективних водогосподарських об’єктів тощо. Внаслідок повільних темпів модернізації та реконструкції підприємств основні фонди швидко старіли.

Уже в 1988–1989 рр. стало очевидним, що перебудова гальмує, а «прискорення» призвело до ще більшого спаду виробництва. Старі виробничо-економічні зв’язки зруйнувались, а нові «перебудовчі» не почали функціонувати. Це зумовило безладдя у міжгалузевих відносинах, ускладнило економічні відносини між республіками, областями, підприємствами. У 1990 р. стагнація економіки переросла у затяжну кризу. Товарний голод, тотальний дефіцит посилювали соціальне напруження в суспільстві.

 Запитання

1. Які основні заходи проведені радянським урядом в рамках перебудови?

Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника (Хлібовська Г,; Наумчук О. «Історія України 11 кл.») §25.

Письмове завдання

Яку думку хоче донести автор карикатури?

Чому перебудова призвела саме до такого результату?