Початок визволення України
План
- Бої на
Лівобережжі. Звільнення Києва
- Звільнення
Правобережної та Південної України
- Примусове виселення кримських татар
Сталінградська битва,
яка тривала з 17 липня 1942 р. до 2 лютого 1943 p., стала початком корінного перелому в Другій світовій війні та початком
визволення території України. У ході загального контрнаступу війська 1-ї
гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнецова 18 грудня 1942 р.
вибили окупантів із села Півнівка Міловського району на Луганщині. Цього ж дня
були визволені й деякі інші населені пункти цього ж району. Відповідно до плану
Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ розпочався в
напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд
північно-східних районів Донбасу й м. Харків. 19 лютого 1943 р. з
районуКраснограда й Красноармійська німецькі війська завдали по радянських
військах танкових ударів. До 15 березня в жорстоких боях було вбито і поранено
156 тис. радянських солдат і офіцерів. 16 березня 1943 р. німецькі війська
знову захопили Харків, а 18 березня — Бєлгород.
Проблемне завдання
• Як ви вважаєте, яке
стратегічне та ідеологічне значення мала Сталінградська битва для подальшого
перебігу воєнно-політичних подій Другої світової війни?
1. Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва
Битва на Курській
дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.) закріпила корінний перелом в ході Великої
Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної
армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку
радянсько-германського фронту. З серпня почалась битва за Харків. У ній взяли
участь 980 тис. радянських солдат і офіцерів за підтримки 2 400 танків, 1 300
літаків, 12 тис. гармат.
Супротивник мав
втричі менше живої сили, вчетверо менше танків й артилерії, 800 літаків.
23 серпня 1943 р.
було звільнено Харків (загинули й були поранені 255 тис. радянських солдат. У
ході Донбаської наступальної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були
звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня — м. Сталіно
(зараз м. Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького
фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені обласні центри: Суми — 2 вересня,
Чернігів — 21 вересня, Полтава — 23 вересня.
Війська Червоної
армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.
21 вересня 1943 р.
почалося форсування Дніпра. (с. 235 таблиця)
Запитання
Втрати радянських
військ при форсуванні Дніпра склали близько 500 тис. Осіб. В чому причини? Чи
можна було запобігти таким втратам?
6 листопада 1943 р.
війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна
звільнили м. Київ.
ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
|
Дата |
Подія |
|
19 листопада 1942
р. — 2 лютого 1943 р. |
Сталінградська
битва поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР |
|
18 грудня 1942 р. |
Звільнення першого
населеного пункту УРСР — село Півнівка Ворошиловградської області |
|
Січень — початок
березня 1943 р. |
Наступальні
операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину
Донбасу. 16 лютого уперше звільнено Харків |
|
5 липня — 23 серпня
1943 р. |
Курська битва, у
ході якої було звільнили Лівобережну Україну та Донбас (23 серпня 1943 р.
остаточно звільнено Харків) |
|
Вересень-листопад
1943 р. |
Битва за Дніпро |
|
6 листопада 1943 р. |
Звільнення Києва |
Запитання
1. Яке стратегічне
значення для військ Червоної армії мало оволодіння столицею України?
2. Як ви вважаєте,
чому Сталін наполягав на звільненні Києва за будь-якої ціни до 6 листопада 1943
p.?
2. Звільнення Правобережної та
Південної України
У звільненні України
брали участь до 40 % особового складу радянської армії (О. Субтельний).
Упродовж січня 1943 р. — жовтня 1944 р. загальні втрати Червоної Армії склали 3
млн 492 тис. бійців і офіцерів.
Складання хронологічної таблиці
|
Дата |
Назва
операції |
|
24.12.1943-14.01.1944 |
Житомирсько-Бердичівська |
|
5-16.01.1944 |
Кіровоградська |
|
24.01-17.02.1944 |
Корсунь-Шевченківська (оточення) |
|
27.01-11.02.1944 |
Луцько-Рівненська |
|
30.01-29.02.1944 |
Нікопольсько-Криворізька |
|
4.03-17.04.1944 |
Проскурівсько-Чернівецька (оточення) |
|
5-26.03.1944 |
Умансько-Ботошанська |
|
8.04-12.05.1944 |
Кримська |
Завдання
1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії з
визволення Правобережної та Південної України. Укажіть їх результати.
2. Покажіть на карті територію України, яка була
визволена на середину 1944 р.
3.
Примусове виселення кримських татар
Робота з терміном
Депортація — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.
Кримсько-татарське населення півострова, звинувачене у
співпраці з окупантами, рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) у травні
1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії. У травні 1944 р. з Криму
було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених
понад 80 % були жінки і діти.
Близько 50 % загинули дорогою та у перші роки перебування
на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське,
а згодом і болгарське населення Криму. Лише за часів незалежності України
розпочалося повернення кримських татар і представників інших народів на
півострів, а витрати, пов’язані з їх поверненням й облаштуванням у Криму, лягли
на плечі уряду України.
Робота з таблицею
ТАТАРИ В РОКИ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ ВІЙНИ
|
У боротьбі проти фашистів |
|
• У боях з нацистами на фронтах загинули 26 тис.
бійців-татар; • чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари,
понад 80 полковників, 100 підполковників, сім Героїв Радянського Союзу; • відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був
удостоєний цього звання двічі; • із 32 керівників кримського підпілля 26 були
татарами, із 30 комісарів партизанських загонів — 10 |
Запитання
Чи виправданою, на ваш погляд, була депортація
татарського населення з Криму?
Опрацювати матеріал підручника (Сорочинська Н.М; Гісем О.О. «Історія України 10 кл.»). §38. Зробити опорний конспект.
Немає коментарів:
Дописати коментар