Блог викладача історії Юрія Куровського: Соціологія культури

Соціологія культури

Минулого разу ми з'ясували, що є декілька способів проведення вільного часу. Саме у вільний час людина задовольняє свої потреби вищого порядку та долучається до культурних здобутків суспільства. Сьогодні мова піде саме про культуру, як соціальне явище.

Поняття культури

Термін «культура» має досить широке значення, бо культурне охоплює соціальне в усіх його формах і впродовж усієї історії існування людства. Раніше цей термін трапляється тільки у словосполученнях, означаючи функцію чогось: вироблення правил поведінки, здобуття знань, досвіду. Своїм походженням слово «культура» — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування зобов’язане латинським словам Що означають вирощувати, обробляти землю, займатися землеробством. Отже, здавна під культурою розуміли всі ті зміни в навколишньому середовищі, які відбувалися під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами.

При такому підході культуру можна розглядати як створену людиною «другу природу», надбудовану над першою, «природною природою», як увесь створений людиною світ. Це знаряддя праці, соціальні форми життя, звичаї, взірці, норми, соціально регульована поведінка, соціальний контроль тощо.

Культура – це система цінностей, переконань, зразків і норм поведінки, притаманних певній соціальній групі, спільноті та людству в цілому.

Культура людини та суспільства проявляється в наступних сферах життя:

ставлення людей до природи (передбачає гармонію зв’язків між людиною і природою);

ставлення до інших людей (має на меті оптимізацію міжособистісних, міжетнічних, міждержавних відносин, створення культурного клімату взаємовідносин у колективі, сім’ї, в побуті);

ставлення людини до самої себе (скероване на самопізнання, самовиховання, самовдосконалення, саморозвиток).

Запитання

Які значення здавна мав термін «культура»?
Що ми розуміємо під цим поняттям зараз?
Назвіть основні сфери прояву культури.

Структура, форми і типи культури

Сучасна культура на всіх її рівнях базується на декількох основних елементах.

Елементи культури

1. Мова як система знаків, наділених певним значенням, котрі використовуються для збереження, перетворення та передачі інформації.

2. Цінності, що включають життєві цінності (уявлення про щастя, про мету, про сенс життя); вітальні (цінності здоров’я, безпеки, добробуту, сім’ї, цінності освіти, правопорядку та ін.); цінності громадського покликання (соціальне становище); цінності міжособистісного спілкування (чесність, доброзичливість); демократичні цінності (свобода переконань, слова, політичного вибору); партикулярні цінності (віра в Бога).

3. Норми, що уособлюють вимоги до поведінки. Це волевиявлення, яке дає змогу здійснювати соціальний контроль і демонструє зразки поведінки.

4. Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди. Звичай являє собою звичну соціальну регуляцію, яку взято з минулого. Традиції — елементи спадщини, що передаються від покоління до покоління і утворюють спадковий зв’язок в історії людства. Обряди — стереотипи символічних колективних дій, які виражають почуття.

Історично склалися дві форми культури: висока (елітарна) та народна (фольклорна). Елітарна культура включала в себе перш за все класичну музику, живопис, літературу, які створювалися професіоналами високого рівня. Народна культура включала фольклор, пісні, танці, міфи, казки, які створювали люди у повсякденному житті. Як правило, елітарна культура створювалася та задовольняла потреби небагатьох, народна ж була пов’язана з життям широких народних мас.

У сучасному суспільстві у зв’язку з розвитком засобів масової інформації виникає ще одна форма — масова культура, котра апелює до всіх і розрахована на масове споживання і створюється професіоналами з комерційною метою.

В залежності від рівня, масштабів, форм соціальної взаємодії розрізняють наступні типи культури.

загальнолюдська культура (у сенсі культури, створеної людством протягом всієї історії його існування);

суперкультура (у значенні культури, створеної конкретним суспільством, яка передається з покоління в покоління);

субкультура (сукупності переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти; приклад: національні, професійні субкультури);

контркультура (культурна модель певної групи, яка протистоїть або знаходиться в конфронтації до панівної суперкультури (стиль життя і поведінки хіппі.);

девіантна культура (як різновид субкультури; притаманна групам з соціально відхиленою поведінкою; приклад — стиль життя кримінальних угрупувань);

особистісна культура (культура конкретного індивіда).

Запитання

Назвіть складові елементи культури.
Які форми культури ви знаєте?
Наведіть приклади типів культури.

3. Функції культури

Закінчуючи аналіз основних понять і категорій соціології культури, вкажемо на соціальні функції культури:

пізнавальна (дослідження в галузі культури дають можливість адекватно судити про суспільство в цілому, його спільноти, групи, особистість зокрема);

функція соціальної пам’яті або передавання соціальної спадщини;

освітньо-виховна (саме культура робить людину людиною в процесі соціалізації, за допомогою навчання і виховання);

регулятивна (цінності, ідеали, норми і зразки поведінки певної культури в ході соціалізації стають частиною самосвідомості особистості, формують і регулюють її поведінку);

комунікативна (культура виступає засобом спілкування людей);

інтегративна і дезінтегративна (з одного боку, культура здатна згуртувати людей, а з іншого — вона має властивість поділяти їх, протиставляти одну спільноту іншій).

Запитання

Наведіть приклади застосування функцій культури

Молодіжні субкультури

Повертаючись до субкультури, пригадаємо, що це певний стиль життя і спосіб мислення окремих соціальних груп всередині суспільства. Поширеним явищем є молодіжні субкультури. Молодь, як найбільш активна і радикальна частина суспільства часто не може обмежувати себе тими рамками і нормами, що прийняті в традиційних спільнотах. Вона прагне виявити свою особистість якнайповніше. Навіть якщо це розходиться із загальноприйнятими нормами. Тому саме молодь найчастіше і формує різні види субкультур.

Основними ознаками молодіжних субкультур є: неформальність об'єднання; виклик традиційним цінностям; експерименти з власним способом життя; своєрідний світогляд, поведінка, одяг, смаки; проявляється у вільний час; складно визначити лідера.

Робота з таблицею

Характеристика молодіжних субкультур

Вид субкультури	Характеристика	Проблеми
Репери, хіп-хопери	Займається спортом і творчістю. Прояви таланту сприяють позитивному формуванню особистості	Часом характерний агресивний стиль поведінки. Вважають, що світ жорстокий і лише вони самі здатні себе захистити (прагнуть володіти зброєю); Не визнають авторитетів
Готи	Творчі особистості, що шукають натхнення і вияву своїх здібностей	Бунт проти традицій і церкви, обряди жертвопринесень (сатаніти), вандалізм, схильність до суїциду
Скінхеди	Культ сили тілесної і духовної.	Надто буквально сприймають головну ідею; безглузда агресія
Панки	Найепатажніша субкультура без позитивних рис	Девіантна субкультура, асоціальний спосіб життя, порушення суспільних норм з метою наруги над особистістю
Растамани	Виступають за легалізацію легких наркотиків, ідентифікуються по одягу (червоний-жовтий-зелений) та зачісці (дреди). Відмова від інших наркотиків та алкоголю, відсутність агресії	Інертні люди, що відмовляються від праці і рідко чогось досягають у житті
Рольовики	Інтелектуально розвинені, освічені, начитані, творчі особистості	Небезпека перетворити роль на реальне життя і «випасти» з суспільства